Візантійські ікони. Палеологівський період XIV століття – 2


У всіх цих іконах – особливі типи облич, улюблені в мистецтві Палеологівського Ренесансу. Деякі з них – спокійні, по-класичному гарні та по-класичному байдужі, без духовної чи навіть психологічної заглибленості. Інші виглядають як портрети філософів, з високими опуклими чолами, глибоко посадженими очима, гострими поглядами, з обличчями дуже індивідуальними й характерними.

Здається, що в таких образах святих відобразилося щось від типології та фізіогноміки реальних людей того часу. Мозаїчні ікони, що створювалися в спеціальних майстернях, залишалися швидше рідкістю: виконання їх було надто складним, таким, що вимагає ювелірної майстерності. Більшість ікон цього часу писалася, як і раніше, в техніці темпери. Їх збереглося багато. Ми наводимо в цій книзі сім із них: "Дванадцять апостолів" і "Богоматір з Немовлям" з Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, дві двосторонні ікони з Галереї ікон в Охриді – "Христос Психосостер (Душеспаситель)" із "Розп’яттям" на зворотному боці та "Богоматір Психосострія (Душеспасителька)" з "Благовіщенням" на зворотному боці, а також "Богоматір Одигітрія" з Візантійського музею в Салоніках.

Образи на всіх цих іконах не повторюють один одного, завжди виглядають індивідуально. У них можуть бути наголошені різні риси: твердість і міцність ("Богоматір Психосострія (Душеспасителька)" з Охриду; "Богоматір з Немовлям" Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві), ліричність і ніжність ("Богоматір Одигітрія" з Візантійського музею в Салоніках), скорбота, страждання і сила духу, що його перемагає ("Розп’яття" з Охриду). Однак при всіх можливих варіаціях ці ікони – створіння однієї, дуже певної й вузької епохи Палеологівського Ренесансу і навіть одного художнього середовища, а тому написані багато в чому схоже. Пропорції всіх постатей правильні, навіть бездоганні, рухи гнучкі, постановка постатей імпозантна, часто вони представлені в тричетвертних поворотах, пози стійкі, статуарні, композиції ритмічно розмірені й легко читаються, навіть якщо в них багато деталей. У сценах є момент видовищності, цікавості. Простір не мислиться нескінченним, він визначений, навіть звужений, здається надзвичайно конкретним. Усе це підкреслює ситуаційний момент сцени, сприяє природності перебування персонажів у просторі та їхнього спілкування один з одним. В іконах цього кола – характерний грецький тип облич, класично шляхетних, з великими скульптурними рисами, часто з філософською серйозністю. Так, наприклад, в іконі "Дванадцять апостолів" (Музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Москва) індивідуальність і позірна портретність образів такі, що можна подумати, ніби перед нами – груповий портрет так званих гуманістів, класиків-гуманітаріїв, філософів, істориків, філологів, поетів, учених, які жили в Константинополі в ці роки та збиралися разом у палаці Андроніка II.

Ікони цього часу (його називають також періодом "Палеологівського класицизму") притягують і незвичайною навіть для Візантії красою виконання, і рідкісною людською доступністю внутрішнього змісту образів. Релігійне почуття освячує світ конкретних форм і предметів, пронизує всі його деталі. У візантійському мистецтві все відчутне, чуттєве, людині близьке було рівнозначне класичному, природа якого завжди антропоморфна. Безліч форм, узятих у цей час з античності, символізували реальний світ людського буття, і саме він представлений одухотвореним, на ньому лежить Божественна благодать. Звідси така любов художників цього часу до деталей, що зачаровують своєю античною красою: до колон з коринфськими капітелями, декоративних масок, просторих портиків, театрально задрапірованих завіс (веламів), ефектних поз постатей, схожих на античні статуї риторів і філософів тощо.

Богоматір Психосострія

Дві двосторонні ікони – "Христос Психосостер" із "Розп’яттям" на зворотному боці та "Богоматір Психосострія" з "Благовіщенням" на зворотному боці – були створені на початку XIV ст. у Константинополі, отримані архієпископом Охриду Григорієм як дар від імператора Андроніка II і вкладені ним у кафедральний собор Охриду, храм Св. Софії. Обидві вони являють собою чудові твори столичної школи часу Палеологівського Ренесансу; обидві – в багатих срібних окладах, з карбованими зображеннями напівпостатей святих і орнаментами. На обох іконах грецькі написи: "Христос Психосостер (Душеспаситель)" і "Богоматір Психосострія (Душеспасителька)". Ікони були задумані як парні, такі, що мають спільний смисловий задум, – тему Божественного милосердя і Спасіння, що відповідає їхнім написам. Карбовані зображення на окладах беруть участь у змістовній програмі як найважливіший коментар. На окладі ікони "Богоматері" вгорі – благословляючий Христос, на полях – пророки, що провіщали Його Втілення – Аарон і Гедеон (ліворуч), Єзекіїль, Даниїл і Авакум (праворуч), а також Яків, брат Господній, свідок звершення Спасіння (ліворуч) та Іоанн Золотоустий (праворуч), автор літургії, актом звершення якої постійно відновлюється таїнство спасительного єднання з Господом. Центральна тема християнства – Втілення і Спасіння – знаходить ідеальне відображення в образі Богоматері з Немовлям. Ця тема ще більше наголошена й посилена тим, що на зворотному боці ікони написано Благовіщення.

Парна ікона із зображенням Христа Пантократора з аналогічним написом має схожий срібний оклад, поля якого прикрашені шістьма напівпостатями апостолів і євангелистів (Петро, Андрій, Павло, Іоанн Богослов, Матфей і Марк; усі написи біля них – грецькі). Якщо на полях ікони "Богоматері" звучить тема провіщення великої події Втілення, то на полях ікони "Христа", перегукуючись із нею, розкрито тему поширення Благої Вісті по всьому світу. Така сама спільна смислова основа – в сюжетах зворотів обох ікон: Втілення Спасителя виражено сюжетом Благовіщення, Його хресну самопожертву і звершення загального Викуплення представлено Розп’яттям. Обидві ідеї – Втілення і Викуплення – складаються в єдину, потужно озвучену тему Спасіння, так ясно позначену в написах на обох іконах.

Благовіщення Пресвятої Богородиці

Благовіщення
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 55×43 см
Державний музей образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна


Мойсей біля Неопалимої Купини Монастир Св. Катерини, Єгипет

Пророк Ілля
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 35,5 х 28
Державний Ермітаж, Росія


Мойсей біля Неопалимої Купини Монастир Св. Катерини, Єгипет

Іоанн Предтеча
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 87.5 × 66 см.
Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія


Успіння Пресвятої Богородиці

Успіння Пресвятої Богородиці
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 45×34 см
Державний музей образотворчих мистецтв імені О.С.Пушкіна, Москва, Росія


Успіння Пресвятої Богородиці

Успіння Пресвятої Богородиці
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 60,5×34,5 см
Державний Ермітаж, Росія


Великомученик Пантелеймон, Візантія 14 століття

Великомученик Пантелеймон
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 52×34 см.
Державний музей образотворчих мистецтв імені О.С.Пушкіна, Москва, Росія


Спас Вседержитель з деісусного чину, Візантія 14 століття

Спас Вседержитель з деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 149 × 94 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Святий Великомученик Георгій Побідоносець, Візантія 14 століття

Святий Великомученик Георгій Побідоносець
Візантія XIV століття
Дошка, темпера
Візантійський музей, Афіни


Свята Анастасія Узорішильниця, Візантія 14- 15 століття

Свята Анастасія Узорішильниця
Візантія XIV- XV століття
Дошка, темпера 99 × 65.5 см.
Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія


Апостол Петро, Візантія 14 століття

Апостол Петро
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 148 × 98 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Апостол Павло, Візантія 14 століття

Апостол Павло
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 149 × 97 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Архангел Михаїл, Візантія 14 століття

Архангел Михаїл
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 147 × 104 см.
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Архангел Гавриїл, Візантія 14 століття

Архангел Гавриїл
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 146 × 106 см.
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Благовіщення, Візантія 14 століття

Благовіщення
Візантія XIV століття
Дошка, темпера43 × 34 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Богоматір Пименівська, Візантія 14 століття

Богоматір Пименівська
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 67 × 48 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Богоматір Одигітрія, Візантія 14 століття

Богоматір Одигітрія
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 38 × 29.5 см
Музеї Московського Кремля, Москва, Росія


Богоматір Агіосорітісса «Халкопратійська», Візантія 14- 15 століття

Богоматір Агіосорітісса «Халкопратійська»
Візантія XIV- XV століття
Дошка, темпера 59.8 × 44 см
Успенський собор Московського Кремля, Москва, Росія


Ікона Божої Матері Одигітрія

Ікона Божої Матері Одигітрія
Дошка, темпера XIV століття
Візантія


Великомученик Пантелеймон, Візантія 14 століття

Богоматір
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 148 × 93 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Богоматір Одигітрія

Богоматір Одигітрія
Візантія? Суздаль XIV століття
Дошка, темпера 32.4 × 26.7 см.
Державний Російський музей, Санкт-Петербург, Росія


Іоанн Предтеча, Візантія 14 століття

Іоанн Предтеча
З деісусного чину
Візантія XIV століття
Дошка, темпера
Державний Російський музей, Санкт-Петербург, Росія


Розп’яття, Візантія 14 століття

Розп’яття
Візантія XIV століття
Дошка, темпера 28.2 × 23.2 см
Державна Третьяковська галерея, Москва, Росія


Святитель Григорій Палама

Святитель Григорій Палама
Дошка, темпера XIV століття
Візантія


Собор Дванадцяти Апостолів

Собор Дванадцяти Апостолів
Візантія XIV століття
Дошка, темпера
Державний музей образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна. Москва


Святитель Іоанн Золотоустий Монастир св. Катерини, Синай, Єгипет

Святитель Іоанн Золотоустий
Візантія, XIV століття
Дошка, мозаїка 3×18 см
Греція. Афон. Ватопедський монастир


Феодор Стратилат

Феодор Стратилат
Мозаїка, Початок XIV
9 × 7.4 см
Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія


Свята великомучениця Марина

Свята великомучениця Марина
Дошка, темпера XIV століття
Візантійський музей, Афіни


Євангелист Лука, що пише ікону Богоматері, Візантія 15 століття

Євангелист Лука, що пише ікону Богоматері
Візантія XV століття
Дошка, темпера 26.4 × 18.3 см.
Музей ікон, Реклінгхаузен, Німеччина


Святий Іоанн Предтеча, Візантія 15 століття

Іоанн Хреститель
Візантія XV століття
Дошка, темпера 38.2 × 21 см
Державний історичний музей, Москва, Росія


Богоматір Одигітрія, Візантія 15 століття

Богоматір Одигітрія
Візантія XV століття
Дошка, темпера 50 × 38 см
Національний музей, Варшава, Польща


Ікона Божої Матері Пелагонітиси, Візантія 15 століття

Ікона Божої Матері Пелагонітиси
Візантія XV століття
Дошка, темпера 28,5×18,9 см
Монастир Святої Катерини, гора Синай


Ікона Божої Матері Пелагонітиси, Візантія 15 століття

Ікона Божої Матері Пелагонітиси
XV століття
Дошка, темпера
Візантія


Розп’яття, Візантія 15 століття

Розп’яття
Візантія XV століття
Дошка, темпера 101 × 72 см
Успенський собор Московського Кремля, Москва, Росія


Успіння Василія Великого Монастир Св. Катерини, Єгипет

Успіння Василія Великого
Дошка, темпера XV століття
39,5×32,8 см
Монастир Св. Катерини, Єгипет


Іоанн Богослов і Прохор на Патмосі

Іоанн Богослов і Прохор на Патмосі
Дошка, темпера XV століття
66,5×50,7 см
Монастир Св. Катерини, Єгипет


Оплакування, положення Христа до гробу Монастир св. Катерини, Синай, Єгипет

Оплакування, положення Христа до гробу
Початок XV століття.
Дошка, темпера 41,6×31,2 см.
Монастир св. Катерини, Синай, Єгипет


Ікона Божої Матері Млекопитательниця 14 століття Візантія

Ікона Божої Матері Млекопитательниця
XIV століття
Дошка, темпера
Візантія


Ікона Божої Матері Млекопитательниця 18 століття Сирія

Ікона Божої Матері Млекопитательниця
XVIII століття
Дошка, темпера
Сирія