Ікони Вологди. Кирило-Білозерський монастир
Будівництво Успенського собору Кирило-Білозерського монастиря завершилося 1497 року. Імовірно, тоді ж було споруджено іконостас. Цей грандіозний живописний ансамбль включав кілька рядів зображень – місцевий, деісусний, святковий і пророчий, що стояли на розписних дерев’яних брусах-тяблах. Більшість ікон (близько 60) збереглася. Святковий ряд Успенського іконостаса – серед давніх комплексів – один із найповніших. Він включав 24 свята й одну ікону із зображенням Аліпія Стовпника (не збереглася). Нині в Руському музеї знаходяться чотири ікони свят.
Ізводи всіх свят кирилівського Успенського собору 1497 р. – не новгородські, а, наскільки можна встановити, – московські. Це стосується й тих шести ікон, що видаються, які можна приписати руці новгородських майстрів, що працювали в Кирило-Білозерському монастирі. «Хрещення», де Христос зображений фронтально, в підперезанні, відповідає за іконографією всім трьом святам в іконостасах рубльовського кола – 1405 р. у Благовіщенському соборі Московського Кремля, 1408 р. з Успенського собору у Володимирі (ДРМ), 1425–1427 рр. у Троїцькому соборі в Загорську. Зовсім інший ізвод див. у Софійській таблетці (кат. № 63–8а) і у святі з Гостинополля (Музей-квартира П. Д. Коріна, кат. № 77).
«Воскресіння Лазаря» відповідає особливому московському ізводу, що з’являється тільки у Рубльова, причому під час роботи над Благовіщенським іконостасом: апостоли зображені разом із Христом у центрі композиції, іудеї ж ліворуч. Такий ізвод зустрічаємо в іконі з іконостаса 1425–1427 рр. із Троїцького собору в Загорську7. У Новгороді в XV ст. був прийнятий інший, традиційний ізвод: він у святі з Волотова в Новгородському музеї (кат. № 30), у Софійській таблетці (кат. № 63–12а). Див. також «чотиричастинну» ДРМ (кат. № 11) і «Воскресіння Лазаря» зі збірки Л. М. Бялик там само (кат. № 26). Наприкінці XV ст. у новгородське мистецтво проникає новий, «рубльовський» ізвод: див. святкову ікону з Гостинополля (ДІМ, кат. № 77)