Святі жінки-мироносиці

Святі Жінки-Мироносиці
Цього дня Православна церква згадує святих жінок – свідків страждань, смерті та Воскресіння Ісуса Христа. Жінкам-мироносицям першим з’явився воскреслий Ісус. Від них походить великодне вітання «Христос воскресе!».
Слово мироносиці означає «ті, що несуть миро». Це ті жінки, які в ніч воскресіння Христа поспішали до гробу з миром у руках, щоб за східним звичаєм полити пахучими пахощами тіло свого вчителя. У той час як багато учнів Христових розбіглися, остерігаючись гонінь, і сиділи за зачиненими дверима «страху ради юдейського», ці жінки подолали страх перед небезпеками, що їм загрожували, і, рухомі любов’ю до Ісуса, вирушили до його гробу, навіть попри те, що вхід туди був завалений каменем і юдейські начальники виставили варту.
Число Жінок-Мироносиць точно не визначене. У Священній історії Нового Заповіту вказано сім імен. Але їх було набагато більше. Про це пише святий апостол і євангеліст Лука: «Потім Він проходив по містах і селах, проповідуючи й благовістячи Царство Боже, і з Ним дванадцять, і деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів та хвороб: Марія, що називалася Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, і Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому своїм майном» (Лк. 8:1–3). Також відомі зі Священного Писання сестри воскреслого Лазаря Марфа і Марія, Саломія – мати святих апостолів Зеведеєвих Якова та Іоанна і Марія Клеопова – мати апостола Якова Алфеєва та євангеліста Матфея.
Слід звернути вашу увагу, дорогі брати і сестри, на два наступні моменти. У тлумаченнях Священної історії Нового Заповіту спостерігаються різні трактування походження імен як самих апостолів, так і Жінок-Мироносиць. По суті, це не так важливо. Навпаки, подібні розбіжності говорять нам про те, що Євангельська історія – реальна, а не списана під копірку й підігнана потім під загальний шаблон. Життя не вміщується в шаблон. І Євангеліє, як джерело цього життя, теж.
З упевненістю можна сказати, що багато хто і з апостолів, і з Жінок-Мироносиць, і сам Господь наш Ісус Христос (за соціальним своїм статусом, як уявний Син святого праведного Йосипа Обручника) були родичами. Принаймні п’ять із Мироносиць були з Галілеї, а дві – Марфа і Марія – з Юдеї, точніше з передмістя Єрусалима, селища Віфанії. Багато хто з них були багаті й служили Христу та апостолам у їхньому благовісті своїми матеріальними коштами. Про це говорить апостол і євангеліст Лука в згаданому вище уривку Священного Писання: «Служили Йому своїм майном».
Розглянемо коротко загальноприйняті в Церкві житія семи Жінок-Мироносиць, відомих історії.
Свята Марія Магдалина походила з галілейського міста Магдала, розташованого на березі Геннисаретського озера. Церковне Передання вказує на те, що вона вела грішне життя до знайомства зі Спасителем. Це падіння призвело до того, що в ній оселилося сім бісів, яких вигнав Господь наш Ісус Христос. Марія покаялася і пішла слідом за Сином Божим, вірно служачи Йому і святим апостолам. Очевидно, що силою своєї віри та відданістю Христу вона вирізнялася серед решти жінок-мироносиць, тому що про неї часто розповідає Євангеліє. Вона нерідко згадується при хресних стражданнях Господа і серед жінок, що несуть миро, щоб помазати Тіло Христове. А святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов присвятив Магдалині половину двадцятого розділу Євангелія, написаного з її слів. Саме вона є першою благовісницею Воскресіння Христового. Марія приходить до апостолів і говорить їм ці великі та священні слова: «Христос Воскресе!» Після Вознесіння Господнього вона перебуває в Сіонській горниці під час Сходження Святого Духа, потім проповідує Євангеліє в Малій Азії та Італії. Передання розповідає, що Марія Магдалина принесла імператору Тиверію (14–37 рр.) червоне яйце як символ Воскресіння Христового.
У старості вона переселяється в малоазійське місто Ефес, де живе поряд з Іоанном Богословом, який записав з її слів першу половину 20-го розділу свого Євангелія. Свята, яка багато потрудилася в справі благовісту Христового і отримала за те звання рівноапостольної, мирно відійшла до Господа в Ефесі, де була похована.
Свята Мироносиця Іоанна – багата жінка, дружина чиновника високого рангу, Іродового домоправителя Хузи. За переданням, вона пішла за Христом, коли Спаситель зцілив її сина (див. Ін. 4:46–54).
Свята Мироносиця Саломія – за Церковним Переданням, була дочкою святого праведного Йосипа Обручника, дружиною Зеведея і матір’ю «синів грому» – апостолів Якова та Іоанна.
Свята Жінка-Мироносиця Марія Клеопова (Йосиєва), Яковлева, Йосиєва – дружина Клеопи (Алфея), який був молодшим братом Йосипа Обручника. За переданням, саме Марію Клеопову називають матір’ю апостола Якова Алфеєва та євангеліста Матфея.
Свята Мироносиця Сусанна
- згадується в переліку Жінок-Мироносиць у зазначеному вище уривку апостола і євангеліста Луки. Про житіє практично нічого не відомо.
Святі Жінки-Мироносиці Марфа і Марія були рідними сестрами. Святий Лазар Чотириденний був їм братом. Згадуються кілька разів у Євангелії: Лукою – (10:38–42), Іоанном – (розд. 11-й «Воскресіння Лазаря). Вважається, що саме Марія вилила на голову Ісуса літру нардового чистого дорогоцінного мира, приготувавши Тіло Христа до поховання (Ін. 12).
Про решту ж Жінок-Мироносиць практично нічого не відомо.
Слід зазначити, що взагалі саме миро було дорогоцінною олією, дуже дорогою, що коштувала цілий статок. Ці жінки віддали Христу все. Вони не злякалися ні римських воїнів, ні помсти юдеїв, ні арешту, ні смерті, ні людської мови. Їхня всепоглинаюча любов вражає.
І мені здається, що в тому, що невідоме точне число учнів Спасителя та кількість і імена жінок-мироносиць, є деякий символізм. Їхнє число наближається крізь віки до нас – сучасних учнів Христових і сучасних Жінок-Мироносиць. Церква Божа наповнюється, і євангельська історія повторюється в кожному з нас – як в учневі Христовому чи ворогові Його, як у Жінці-Мироносиці чи в Іродіаді та Саломії, доньці її, які ненавиділи Бога лютою ненавистю. За нами рішення, яку сторону прийняти. А Ісус як для перших християн, так і для нас один і той самий!
Ієрей Андрій Чиженко