... Обличчя Богоматері, Архангела Михаїла та інших святих в іконах XVII-XVIII століть відрізняються витонченою красою, м'якістю вираження та неповторністю індивідуальної характеристики. Художники втілювали у яких свої уявлення про красу, сформовані з урахуванням реальних образів.
Якщо на початку XVII століття в галицькій школі провідна роль належала Львову, то в другій половині XVII – першій половині XVIII століття на Львівщині було вже кілька художніх шкіл, які висунули великих живописців – Іллю Бродлаковича, Івана Рутковича, Іова Кондзелевича, що відрізняються манерою письма та світовідчуттям . Всеукраїнським мистецьким центром на цей час стає Київ, у монастирях якого, насамперед у Києво-Печерській лаврі, збираються видатні гравери та живописці.
Однак і в містах Лівобережжя були художники, які не поступалися київським за майстерністю, наприклад, Йосип Іванович із Лубен, які працювали на Полтавщині Василь Реклінський та Майстер Самуїл, родина Боровиків у Миргороді. Портретні постаті, жваво трактовані жанрові сцени з сучасного життя, що включалися в композиції ікон, поступово зближували їх зі світським живописом.
"Живопис України" Вид-во "Аврора" 1975