Апостол Петро. Початок VI століття. Монастир святої Катерини, Єгипет

відкрити картинку у великому розмірі
Апостол Петро. початок VI ст.
Дошка, енкаустика, 92,8×53,1 см Монастир Св. Катерини, Єгипет
Образ святого апостола Петра входить до числа найцінніших візантійських ікон, що вціліли в період іконоборства (726–843).
Велична постать святого одягнена в широкий палліум, у правій руці апостол тримає три ключі, у лівій стискає хрест. Апостол перебуває перед екседрою, що завершується майстерно виписаним античним карнизом, над яким на темно-синьому небесному тлі розміщено три медальйони. У центральному – лик Спасителя, бічні важко піддаються ідентифікації: праворуч лик молодої жінки, ліворуч – молодого чоловіка. Курт Вайцман бачив у них Богородицю та Іоанна Богослова, Фалла Кастельфранкі вважає, що це замовники, імена яких, можливо, були написані на карнизі, як на іконі «Христос Еммануїл».
Особливості композиції ікони пояснюються орієнтацією на зразки імператорського мистецтва, зокрема на диптихи зі слонової кістки, як-от диптих консула Анастасія (517 р., Париж, Національна Бібліотека. Кабінет медалей). Диптихи видавалися новообраним консулам імператорами. У центрі зображувався консул, що сидить на троні зі знаками відзнаки влади – маппулою (хусткою) в лівій і скіпетром у правій руці. У верхній частині в трьох медальйонах зображували імператора, імператрицю (праворуч) і другого консула (ліворуч).
Синайська ікона представляє св. Петра, що виконує верховне апостольське служіння
: ключі й хрест замінили імперські символи й являють собою знаки влади, переданої йому безпосередньо Христом. На думку Фалла Кастельфранкі, образ Петра вказує на західне походження замовлення. Можливо, замовницею була Рустиціана, знатна римська жінка, що переселилася до Константинополя після завоювання лангобардами і знала особисто Папу Григорія Великого. Образ відрізняють дивовижна пластичність та оригінальне колірне рішення, досягнуте за допомогою гри світлотіні й зеленавих тіней на драпіруванні, руці та лику. Стилістика образу зближує його з іконами «Богородиця зі святими» та «Вседержитель». Орієнтація на імператорське мистецтво й високий рівень виконання свідчать на користь константинопольського походження ікони.
джерело www.icon-art.info