Богородиця Одигітрія. Рим, церква Санта-Марія-ад-Мартірес

відкрити картинку у великому розмірі
Богородиця Одигітрія
, початок VII століття Темпера, дошка. 100 х
47,5
см.
Рим, церква Санта Марія Ад Мартірес
Богородиця Одигітрія, Рим, церква Санта Марія Ад Мартірес
Реставрація 1960 року повернула іконі первісний вигляд, до того часу прихований за численними нашаруваннями Нового часу. Небагато збереглося від одягу, рук і німбів Богоматері та Христа, які подекуди стерті до самого дерева. Лики, теж сильно постраждалі, усе ж зберегли, особливо в Немовляти, силу й живість поглядів. Проглядається також упевнений жест лівої руки Марії, що пригортає до Себе Сина.
Згідно з іконографією «Одигітрії», правою рукою Богородиця вказує на Немовля, одночасно злегка торкаючись Його коліна.
Обрізання ікони по фігурі Богородиці не слід вважати первісним. Можливо, що знизу ікону було обрізано, бо спочатку Богородицю могли зображувати на повний зріст. За технікою виконання ця ікона відрізняється від інших збережених до нас зразків доіконоборницького часу тим, що виконана не енкаустикою, а темперою.
Завдяки реставрації ікону вдалося правильно датувати: за загальною думкою дослідників, образ було створено під час перетворення Пантеону на християнську церкву, у 609 році. Язичницький храм усіх богів I ст. до н.е. – II ст. н.е. було подаровано папі Боніфацію IV (608–615) імператором Фокою (602–610), бо 13 травня 609 р. святкувалося посвячення його Богоматері та всім мученикам, що дало храму назву Санта Марія Ад Мартірес. Liber Pontificalis, офіційний звід життєписів римських пап, говорить про «dona multa», численні дари, пожертвувані імператором на новий храм: ікона «Одигітрія» мала опинитися серед інших скарбів, що прикрасили будівлю того дня.
Звичай раннього середньовіччя святкувати освячення нової церкви внесенням ікони, можливо, слід пов’язати з призначенням зображень імператора в громадських будівлях у Стародавньому Римі: вони заміняли собою особу правителя, гарантуючи своєю присутністю законність дій, що звершувалися,– богослужбових, юридичних і торговельних. Крім того, ікона функціонально заміняла релікві Богородиці, і насамперед – частки Її облачень, які брали участь в освяченні присвячених Їй храмів Константинополя.
Образ Богородиці з Пантеону, що, як і раніше, зберігає своє храмове призначення й назву Санта Марія Ад Мартірес, незважаючи на багатовікові перипетії, перебуває в приділі Святих Дарів (Сантіссімо Сакраменто) і недоступний для поклоніння віруючих.
джерело: www.icon-art.info