Ікони Синайського монастиря
Грецький православний монастир розташований на тому самому місці, де Бог явився Мойсеєві в Неопалимій купині, під горою Декалога. За Божим промислом саме на цьому місці зберігаються святі мощі Святої Катерини. Це найстаріший постійно заселений християнський монастир, історія якого налічує понад сімнадцять століть. Монастир виник ще до поділу християнського світу, його витоки сягають пізньої античності.
Монастир жодного разу не був зруйнований за всю свою історію, і тому можна сказати, що він зберіг незайманими відмінні якості свого грецького та римського спадку. Представники інших християнських конфесій вшанували монастир, ставши паломниками до цього святого місця. Але від самого початку християнські мешканці Синаю належали до грекомовного світу, і він залишається таким донині.
Найраніший опис стосується монастиря Пресвятої Богородиці, оскільки одкровення Бога в Неопалимій Купині розглядалося як прообраз Діви Марії та Воплочення. Монастир також особливо присвячений святим пророкам Мойсею та Іллі, які обидва прийшли на цю гору й обидва розмовляли зі Христом під час Преображення Господнього. Зовсім недавно він був відомий як монастир Святої Катерини. Він зберіг свою назву й сьогодні, хоча монастир не втратив свого колишнього присвячення.
Церква вшановує понад сто сімдесят синайських святих. Окрім святої Катерини, до них належать святий Іоанн Лествичник, настоятель Синаю та автор «Драбини божественного сходження». До них також належать отці-подвижники Ісихій і Филофей, двоє святих на ім’я Анастасій, Григорій Синаїт (який переніс традиції ісихазму слов’янським народам) і Симеон Пентаглос (який переніс мощі Святої Катерини до Руана й тим самим допоміг установити шанування Святої Катерини на Заході).
Монастир можна розглядати як справжній Ковчег з його духовними скарбами. До них належать рукописи та стародруки, що зберігаються в бібліотеці Синаю, яка в усьому світі славиться своєю давниною та важливістю своїх томів. Він також охоплює монастирські ікони, зокрема найважливішу колекцію доіконоборчих панно, та ікони найвищої краси й значущості, що датуються часами династії Комнінів.
З усіх візантійських ікон, що збереглися у світі, понад половина перебуває в монастирі Святої Катерини. Це пов’язано із сухим і стабільним кліматом, безперервною історією монастиря впродовж сімнадцяти століть, а також пильною турботою й відданістю ченців Синаю. Найпомітніші ікони 6 – го та 7 – го століття, виконані в техніці енкаустики, де віск використовується як середовище для пігментів.
Доіконоборчі ікони на Синаї збереглися, тому що Синай на той час уже перебував під владою мусульман і, таким чином, був недоступний для імператорів-іконоборців.
Є безліч ікон з династії Комнінів. Вони відомі своєю ієратичною якістю та характерними полірованими золотими німбами. У монастирі зберігається низка житійних ікон, на яких головна постать святого, зображена в центрі панелі, оточена іконами меншого розміру, що зображують його життя. Це одні з найраніших ікон віта у світі.
У монастирі також є гідні уваги зразки ікон доби Палеологів, які більш живописні та стилізовані, а також важливі зразки критської школи, де велика увага приділялася деталям і де перехід від світлого до темного при моделюванні плоті тони стали вищими. У монастирі також зберігаються важливі зразки російських ікон пізніших століть.
Багато з цих ікон було привезено до монастиря як подарунки, але багато ікон також було виконано на Синаї, і в ранніші століття простежується характерна синайська школа іконопису.
































