Ікона святого Миколая

Ікона Святий Миколай
Ікона Святий Миколай

відкрити картинку у великому розмірі

Ікона Святий Миколай

Монастирі Афона

Чудотворна ікона Святого Миколая

, захисника монастиря Григоріат, перебуває в проскинітарії перед правою колоною головного храму.

Перекази монастиря зберегли до наших днів багато старих і нових див святого, записаних у рукописах і частково опублікованих у книзі ченця Григоріату старця Варлаама. Серед інших описуються такі події: у квітні 1850 року до арсанасу монастиря причалив якийсь корабель, щоб здійснити завантаження деревини. Під час завантаження піднявся сильний вітер, збуривши море настільки, що корабель ледь не затонув. Втративши всяку надію, моряки звернулися до святого Миколая й попросили ченців помолитися святому. З початком молитви вітер стих і на морі запанував штиль. Моряки подякували святому й пізніше передали йому в дар невеликий срібний корабель, як символ вічної пам’яті, який і донині прикріплений до ікони Святого Миколая.

Святий Миколай зображується згідно з усталеним типом іконографії, анфас, одягнений у ризу, благословляючи правою рукою й тримаючи закрите Євангеліє в лівій. Ліворуч від святого зображено Христа, а праворуч – Богородицю. Вони зображені з євангелієм і омофором відповідно – відсилання до дива, що сталося під час Першого Вселенського Собору в 325 році в Нікеї. Над німбом святого Миколая, прикрашеним рельєфним листям аканфа, в трьох медальйонах розташований барельєфний напис старослов’янською мовою: Святий Миколай. Той самий напис повторюється й грецькою мовою на золотому тлі ікони. Постать святого розташовується в глибині арки, яку підтримують колони, що розділяють вертикальний простір ікони на дві зони, в яких зображено по шість постатей святих. Написи старослов’янською мовою, що супроводжують більшість постатей, допомагають у їх визначенні. Точніше, перша пара святих, починаючи згори – це не хто інші, як Іоанн Золотоуст і Василій, за якими йдуть Григорій і Афанасій, Кирило і Спиридон, а також дві інші пари святих без відповідних написів. Постаті ієрархів на останньому рівні доповнює присутність двох дияконів, святого Стефана – ліворуч і святого Романа – праворуч. На іконі присутній також пізніший шар фарби, очевидно, XVIII століття, розташований на одіянні, Євангелії та на правій руці святого.

Напис старослов’янською мовою в нижній частині ікони гласить таке: "Деісіс раба Божого на спомин про [.....] грішного ігумена". У 1838 році стараннями проігумена монастиря Нектарія ікона набула майстерного срібного окладу, що повторює іконографію рукописної ікони. Супровідний напис гласить: "Деісіс раба Божого Нектарія / проігумена монастиря Григоріат / уродженця острова Хіос / 1838 місяць листопад".

джерело: www.athos.guide