Зішестя Святого Духа, або П’ятидесятниця

Зішестя Святого Духа, або П’ятдесятниця
Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв тоді було велике свято П’ятдесятниці на спомин Синайського законодавства.
Усі апостоли разом із Божою Матір’ю та з іншими учнями Христовими і рештою віруючих
одностайно перебували в одній горниці в Єрусалимі. Була третя година дня за єврейською лічбою годин, тобто за нашим – дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум із неба, наче від сильного вітру, що несеться, і сповнив увесь дім, де були учні Христові. І з’явилися вогняні язики й почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі сповнилися Духа Святого і почали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу випалювати гріхи й очищати, освячувати та зігрівати душі.
З нагоди свята П’ятдесятниці в Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн. Почувши шум, величезний натовп народу зібрався навколо дому, де були учні Христові. Усі в народі дивувалися і питали один одного: "хіба не всі вони галилеяни? Як же ми чуємо кожен свою мову, якою народилися? Як вони можуть говорити нашими мовами про великі діла Божі?" І в нерозумінні казали: "вони напилися солодкого вина".
Тоді апостол Петро, ставши разом з рештою одинадцятьма апостолами, сказав, що вони не п’яні, але що на них зійшов Дух Святий, як це й було провіщено пророком Йоїлом, і що Ісус Христос, Якого юдеї розіп’яли, воскрес із мертвих, вознісся на небо і вилив на них Святого Духа. Закінчуючи проповідь про Ісуса Христа, апостол Петро сказав: "отже, твердо знай, увесь народе ізраїльський, що Бог послав Спасителем і Христом Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли".
Проповідь Петра так подіяла на тих, хто її слухав, що вельми багато хто увірував в Ісуса Христа. Вони почали питати Петра та решту апостолів: "що нам робити, мужі брати?"
Петро відповів їм: "покайтеся і охристіться в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді й ви отримаєте дар Святого Духа".
Ті, що увірували у Христа, охоче прийняли хрещення; таких виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином почало влаштовуватися на землі Царство Боже, тобто свята Церква Христова.
Від дня зішестя Святого Духа віра християнська почала швидко поширюватися за допомогою Божою; число віруючих у Господа Ісуса Христа день у день збільшувалося. Навчувані Святим Духом, апостоли сміливо проповідували всім про Ісуса Христа, Сина Божого, про Його страждання за нас і воскресіння з мертвих. Господь допомагав їм великими численними чудесами, які звершувалися через апостолів іменем Господа Ісуса Христа. Спочатку апостоли проповідували євреям, а потім розійшлися по різних країнах для проповіді всім народам. Для звершення таїнств і проповідування християнського вчення апостоли поставляли через рукоположення єпископів, пресвітерів (священників, або єреїв) і дияконів.
Та благодать Святого Духа, яка була явно подана апостолам у вигляді вогняних язиків, тепер подається в нашій Святій Православній Церкві невидимо – в її святих таїнствах, через наступників апостолів – пастирів Церкви – єпископів і священників.
примітка: Див. у Діяннях Свв. Апостолів, гл. 2, гл. 14, 23.