Святий Георгій ( Юрій ) Переможець
Святий Георгій, Cвятий Юрій, Юрій-Змієборець, Георгій Переможець (від грец. агіос Георгіос)
— святий, мученик і воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів, зокрема князів Коріятовичів. Святий Георгій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі, його історія надихала митців протягом століть.Святий Георгій народився у III столітті в Каппадокії. Він походив із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, і мати з дитиною переїхала до свого маєтку в Палестину, у місто Ліди. Вона присвятила життя вихованню сина, навчила його Святому Письму. Часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька. Святий Георгій вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям і мужності, виявлених у боях, вже в молодості одержав звання полководця і трибуна при імператорі Діоклетіані. Він стає радником, супутником, наближеним імператора. Однак, коли Діоклетіан почав гоніння на християн, Святий Георгій не вагаючись відмовився від слави, почестей і земних благ і встав на захист віри свого батька — християнства. Міцний, непоборний воїн, він зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них. І за цей подвиг в ім’я віри Церква нарекла його Побідоносцем.
Шанування Святого Георгія почалося з V століття, йому поклонялися, як мученику і воїну. Георгій став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім’я Георгія стає улюбленим. На Русі Святий Георгій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. Він з’явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.
Саме з місця особливого шанування Святого Великомученика Георгія Побідоносця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв Святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі.
Особливо багато для утвердження шанування Святого Георгія зробив київський князь Ярослав Мудрий, який прийняв при хрещенні його ім’я. На честь свого святого заступника в 1030 р. він засновує місто Юр’їв (зараз Біла Церква), тобто Георгія місто. У 1037 р. Ярослав починає будівництво Георгіївського монастиря в Києві і зводить у ньому храм, який до наших днів не зберігся.
День освячення першого на Русі храму Святого Георгія — 8 листопада (26 жовтня за ст. ст.) 1051 р. — був відзначений установленням щорічного святкування цієї події. Він увійшов у народну пам’ять під назвою дня Юрія, або осіннього Георгія. З тих пір на колишній території Київської Русі Георгій стає ледве не першим у сонмі православних святих.
Святий Георгій здавна став покровителем воїнів. Весь православний світ відзначає Юріїв день, як день захисника Вітчизни. Він є офіційним святом у Грузії, Болгарії, Сербії, Хорватії. Колись широко святкувався, як день Захисника Вітчизни і, взагалі, чоловічий день в Україні.
День загибелі Святого Великомученика — 23 квітня (6 травня н.с.) — відзначається Церквами східного обряду і віднесений до числа церковних свят. До Георгія звертаються з проханням про здоров’я душевне та тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі. Такі численні «обов’язки», очевидно, й забезпечили святому широку славу і поклоніння багатьох народів.
джерело статті: ✍