Ікони Феофана Грека

Феофан Грек народився в Константинополі, столиці Візантійської імперії, близько 1340 року

. Він почав займатися іконописом у середині XIV століття і до 1370-х років, за словами давньоруського письменника Єпифанія Премудрого, прикрасив «понад сорок різних церков кам’яних». Художник розписував храми в Константинополі, Халкидоні, Галаті та інших великих містах Візантії. Проте візантійські роботи живописця не збереглися.

У 1370-х Феофан Грек оселився в колонії Генуезької республіки – місті Кафа (нині – Феодосія). Там було більше замовлень для художників, ніж у Візантії. З його робіт цього періоду збереглися фрески в храмі Димитрія Солунського.

Ще за кілька років живописець переїхав до Новгорода (нині – Великий Новгород). Там він і отримав своє прізвисько – Грек, або Греченин, яке йому дали через походження. Мистецтвознавець Віктор Лазарєв писав про ті часи: «У Новгороді з’явився видатний живописець… Феофан Грек. Він був одним із… великих візантійських емігрантів. <...> Збідніла Візантія вже не була в змозі забезпечити роботою своїх численних художників. До того ж політична та ідейна обстановка дедалі менше сприяла підйому візантійського мистецтва».

1378 року на замовлення новгородського боярина Василя Машкова Феофан Грек розписав церкву Спаса Преображення на Ільїній вулиці. У Новгородському літописі писали про це: «В лето 6886 (у 1378 році. – Прим. ред.) подписана бысть церковь Господа нашего Иисуса Христа, на Ильине улице… а подписывал мастер Греченин Феофан». Збереглися постать Богородиці на південному вівтарному стовпі, фрески Троїцького приділу, орнаменти на стінах.

Дійшла до наших днів і центральна прикраса храму – погруддя Спаса Вседержителя в куполі. Однією рукою Він благословляє, а в другій тримає книгу. Портрет обведений рамкою, всередині якої Феофан Грек розмістив рядки з Псалтиря: «Господи, из небеси на землю призри, услышати воздыханья окованных и разрешити сыны умерщвленных, да проповедает имя Господне в Сионе». Навколо Спаса, на барабані церкви, зображено ангелів і серафимів.

В оформленні церкви Спаса Преображення Феофан Грек використав лише два кольори – охру та білила, що було нетипово для храмових розписів тих років. Від іконописних традицій живописець відійшов і в композиції. Багато постатей Феофан Грек зобразив по колу, навмисно відмовившись від гострих кутів. Мистецтвознавець Михайло Алпатов писав: «У церкві Спаса всі форми округлені, тому споглядання їх дає оку особливу втіху». На фресках Феофан Грек зробив акцент на обличчях святих. Їх він зобразив реалістично, ретельно виписав деталі. Частину образів живописець писав із новгородських відлюдників.

Церква Спаса Преображення на Ільїній вулиці дуже постраждала через три пожежі в 1388, 1541 і 1696 роках. Вплив вогню та високої температури змінив первісний колір фресок, зробив їх контрастнішими.

Наприкінці 1370-х у Феофана Грека з’явилися учні. Його манері наслідували художники, які розписували церкви Успіння Богородиці на Волотовому полі та Федора Стратилата на Ручаю. На новгородській іконі «Отечество» невідомого живописця скопійовано серафимів із фресок у церкві Спаса Преображення.

Роботи Феофана Грека 1380-х років не збереглися. З листа Єпифанія Премудрого до ігумена Афанасьєвого монастиря Кирила Тверського відомо, що в цей час іконописець розписував храми в Нижньому Новгороді. Там само він реставрував церкви, що постраждали від нападу монголо-татар. Працював живописець у Коломні, Серпухові.

На початку 1390-х Феофан Грек переїхав до Москви. Єпифаній Премудрий писав: «Коли я був у Москві, жив там і преславний мудрець, філософ вельми вправний, Феофан Грек, книг ізограф досвідчений і серед іконописців визначний живописець, який власною рукою розписав багато різних церков кам’яних у різних містах».

У ці роки Феофан Грек розписав стіни в домі князя Володимира Хороброго, двоюрідного брата Дмитра Донського, оформив його терем «небаченим і незвичайним розписом». Займався живописець і прикрашанням храмів. Разом з іконописцем Симеоном Чорним та учнями він розписував церкву Різдва Богородиці на Сінях. На замовлення московських князів Феофан Грек оформив собор Святого Архистратига Михаїла, який було розібрано 1505 року за наказом Івана III.

1405 року Феофан Грек разом із художниками Андрієм Рубльовим і Прохором із Городця прикрасив фресками храм Благовіщення на Царських сінях (нині – Благовіщенський собор Московського Кремля). Для цієї церкви він виготовив групу ікон із зображенням Христа. Ця робота стала першою, постаті на якій зображено на повен зріст.

Окрім оформлення храмів, Феофан Грек займався книжковою графікою, писав ікони. На думку Михайла Алпатова, для московського боярина та дипломата Федора Кішки він проілюстрував Євангеліє. Іконописець намалював буквиці на початку кожної з глав, орнаменти по краях сторінок, заставки із зображенням тварин. Авторство Феофана Грека не підтверджене, проте документ датований 1390-ми роками, коли художник уже жив у Москві. Ілюстрації виконано в характерній для живописця творчій манері: він використовував чітко окреслені межі постатей, яскраві та контрастні кольори.

Феофана Грека вважають автором ікони Донської Божої Матері

. На ній зображена Богоматір, яка тримає на руках Немовля Христа. На звороті ікони розміщено інший сюжет – Успіння Богородиці.

За легендою, саме це зображення Божої Матері передали князю Дмитру Донському козаки напередодні Куликовської битви 1380 року. В «Історичному описі московського Донського монастиря» археолога Івана Забєліна написано: «Донския казаки, уведав о пришествии… князя Дмитрия Ивановича в междуречьи Дона и Непрядвы, вскоре в помощь православному воинству пришли… и сей Пречистыя Богоматери образ в дар… Дмитрию Ивановичу и всему православному воинству… вручеща (вручили. – Прим. ред.)». За даними сучасних досліджень, ікону написано пізніше – в 1390-х Феофан Грек, один з учнів його школи або інший візантійський іконописець. На це вказує висока майстерність роботи, опрацьованість образу.

Спочатку ікона Донської Божої Матері могла бути написана для Успенського собору Коломни 1392 року, а потім перенесена до Благовіщенського собору Московського Кремля. Звідти в казанський похід 1552 року її забрав цар Іван Грозний IV. У 1680-х князь Василь Голіцин узяв цю ікону на Російсько-турецьку війну. Нині зображення Донської Божої Матері зберігається в Третьяковській галереї.

Тривалий час Феофана Грека вважали автором храмової ікони Спасо-Преображенського собору в Переславлі-Залеському, яка відома під назвою «Преображення». Проте дослідники з Третьяковської галереї встановили, що живописець не писав її: автор використав нехарактерні для Феофана Грека яскраві кольори.

Точна дата смерті Феофана Грека невідома. Він помер між 1405 і 1415 роком в одному з міст Московського князівства.


Ікона Спас у Силах 15 століття Феофан Грек

Спас у Силах
XV століття
Феофан Грек


Донська ікона Божої Матері 14 століття Феофан Грек

Донська ікона Божої Матері
XIV століття
Феофан Грек


Ікона Преображення Господнє 15 століття Феофан Грек

Преображення Господнє
XV століття
Феофан Грек


Ікона Успіння Пресвятої Богородиці 14 століття Феофан Грек

Успіння Пресвятої Богородиці
XIV століття
Феофан Грек


Чотиричастинна ікона 15 століття Феофан Грек

Чотиричастинна ікона
XV століття
Феофан Грек


Архангел Гавриїл ікона 15 століття Феофан Грек

Архангел Гавриїл
XV століття
Феофан Грек


Архангел Михаїл ікона 15 століття Феофан Грек

Архангел Михаїл
XV століття
Феофан Грек


Апостол Павло ікона 15 століття Феофан Грек

Апостол Павло
XV століття
Феофан Грек


Апостол Петро ікона 15 століття Феофан Грек

Апостол Петро
XV століття
Феофан Грек


Богоматір ікона 15 століття Феофан Грек

Богоматір
XV століття
Феофан Грек


Іоанн Хреститель ікона 15 століття Феофан Грек

Іоанн Хреститель
XV століття
Феофан Грек


Іоанн Золотоуст ікона 15 століття Феофан Грек

Іоанн Золотоуст
XV століття
Феофан Грек


Пророк Гедеон ікона 15 століття Феофан Грек

Пророк Гедеон
XV століття
Феофан Грек


Василій Великий ікона 15 століття Феофан Грек

Василій Великий
XV століття
Феофан Грек