Ікони Діонісія
Діонісій (близько 1440–1503/08 рік, з роду Чирикових) – провідний московський іконописець і майстер фресок кінця XV – початку XVI століть.
Вважається продовжувачем традицій Андрія Рубльова. Діонісій – перший відомий за документами російський іконописець світського стану
Народившись у 1440–1450-х роках, Діонісій застав ще майстрів рубльовського періоду, одним із ймовірних його вчителів був старець Митрофан. Свій власний стиль у майстра склався на межі 1460–1470-х років, у роки відродження культурного життя Московського князівства після періоду феодальної смути.
Відомо досить багато художніх творів, авторство Діонісія яких документально встановлено, або які приписуються самому Діонісію чи його оточенню. Корпус сюжетів, що їх розробляв Діонісій і його послідовники, відрізняється від тематики творів часів Андрія Рубльова, що пов’язано з розвитком сучасної релігійної думки. Так, Діонісій створив для Йосифо-Волоколамського монастиря ікону «Страшний Суд» – нехарактерний для XV століття іконописний сюжет – і неодноразово писав «Шестиднів». Згадані іконографічні сюжети разом з «Апокаліпсисом» і «Символом віри» пов’язані з дискусіями про Рай і очікуваним 1492 року (7000 рік за старим літочисленням) «кінцем світу», а також богословськими суперечками про природу Христа і Богоматері та боротьбою з єрессю жидівствуючих. Найбільш знаковим є звернення до «Шестоднева» (опис сотворіння світу Богом) як до іконографічного сюжету, тісно пов’язаного з актуальними релігійними питаннями.
У спадщині Діонісія найважливішим є образ Богоматері
. Згідно з документами (Див. Опис 1547 року), найбільша кількість робіт, виконаних іконописцем для Йосифо-Волоколамського монастиря, – це ікони, присвячені Богородиці. Образ Богоматері-Одигітрії (Путівниці), починаючи з Одигітрії для Вознесенського монастиря, в його творчості змінив популярний до другої половини XV століття частковий, сповідальний іконографічний тип «Умилення», до якого звертались такі майстри, як Феофан Грек і Андрій Рубльов. Дослідники (Г. Попов) пов’язують зростання інтересу до більш офіційного типу з утвердженням концепції Московської держави як «нового Царства Богоматері». Можливо, вибір сюжетів і форми їх втілення робилися під впливом Йосифа Волоцького. Характерна «святкова урочистість», що особливо повно виявляється в богородичних іконах Діонісія.
Зміст таких творів Діонісія та його кола, як «Акафіст Богоматері», «Похвала Богоматері», «О Тебе, Діво, радується» і «Успіння Богоматері», тісно пов’язаний з літургією і, безсумнівно, є результатом спілкування із замовниками-«книжниками», найосвіченішими людьми свого часу.
За рішенням ЮНЕСКО 2002 рік було оголошено роком Діонісія.