Годувальниця ікона Божої Матері

Ікона Божої Матері Годувальниця
Ікона Божої Матері Годувальниця

Ікона Божої Матері Годувальниця

Ікона Божої Матері "Годувальниця" (грец. Γαλακτοτροφούσης – "Галактотрофуса")

, яку також називають Хіландарською "Типикарницею". Образ "Годувальниці-Типикарниці" Хіландарської є основним для іконографічного типу "Годувальниця", в якому показано Божу Матір, що годує груддю Богодитя. Святкування 12 січня, 3 липня (Грец.)

За церковним переказом, чудотворна ікона "Годувальниця" належала преподобному Саві Освяченому та знаходилася в лаврі його імені поблизу Єрусалима.

Перед кончиною святий провістив, що обитель відвідає тезко його, богомолець царського роду, якому належить передати чудотворний образ.

Понад шість століть потому, у XIII столітті, обитель відвідав святитель Сава Сербський – син Сербського жупана і перший архієпископ Сербії.

Коли він молився біля гробу Сави Освяченого, свого небесного покровителя, ігуменський жезл преподобного, що стояв тут же, несподівано впав на підлогу, а ікона Пресвятої Богородиці-"Годувальниці", що стояла до того нерухомо, раптом кілька разів нахилилася.

Оцінивши це як знак виконання давнього пророцтва, ченці віддали владиці заповідану йому святиню разом з іншою іконою Божої Матері – "Троєручицею"), та ігуменським жезлом.

Святитель Сава переніс ікону до заснованого ним Хіландарського монастиря на Афоні. Місцем її постійного перебування стала церква при келії святителя в Карєї – постниці святого Сави Освяченого.

Для влаштування чернечого життя в келії святий Сава написав особливий устав ("Типик"), який став взірцевим для сербського скитського чернецтва.

Згідно з ним, монах, який подвизається в келії, мав прочитувати щодня всю Псалтир і приймати їжу протягом п’яти днів лише раз на день, а по понеділках, середах і п’ятницях ще й без вина та олії.

Келія, в якій залишився й сам "Типик" святителя, стала називатися "Типикарницею" (грец. Κελλί των Καρυών "Τυπικαριό"), внаслідок чого ту саму назву було присвоєно й іконі.

Примітно, що шановану ікону Божої Матері встановили в іконостасі не з лівого боку від царських врат, як це роблять зазвичай, а з правого, там, де розташовують зазвичай ікони Спасителя і Пресвятої Трійці.

Ікона "Годувальниці-Типикарниці", що зберігається нині в келії святого Сави, вважається твором кінця XVII століття.

Цей образ, у свою чергу, послужив взірцем для списку 1784 року, написаного ченцем Макарієм із Галатисси. Цей же чернець розписав і нову церкву в постниці Хіландара в 1790-х роках. Тоді ж він, імовірно, й поновив саму чудотворну ікону "Годувальниці" з тим, щоб наблизити її до нової стилістики свого іконостаса.

Поновлення ікони робилося і в XIX столітті. Під час оновлень XVIII–XIX століть були переписані лики Божої Матері та Богодитяти, а також постаті ангелів; тло було записано темно-синьою фарбою із золотими грецькими написами; мафорій Богородиці – прикрашено рослинним орнаментом синього кольору.