Загравання Немовляти ікона Божої Матері

Взиграння Дитяти ікона Божої Матері
Взиграння Дитяти ікона Божої Матері

Взиграння Дитяти ікона Божої Матері

Ікона, що розглядається, належить до найпоширенішого типу в іконографії, який носить назву «елеуса», що з грецької перекладається як «милостива». Такі твори найповніше зображують глибоко трепетні й ніжні стосунки між Святою Матір’ю та Божественним Дитятком. Тут між Матір’ю і Сином немає відстані: Дитя притискається своєю щокою до лику Богородиці, показуючи їй свою щиру любов і довіру. До типу «елеуса» належать і багато знаменитих ікон Богородиці, такі як: Володимирська, «Розчулення», Ярославська та інші. На іконі зображений Спаситель Ісус Христос, що сидить на руці у Богородиці. Закинувши голову назад, Він ніби грається зі Своєю Матір’ю. Однією ручкою Спаситель торкається її щоки, виявляючи тим самим ніжність. Вся поза Богодитяти передає Його дитячий безпосередній характер. На цій іконі найсильніше показано людську сторону Божественного Спасителя, що рідко трапляється на інших іконописних богородичних зображеннях.

За думкою дослідників, жанр ікони «Взиграння дитяти» походить від деяких сцен, описаних в Євангелії. Образ нагадує нам Євангельську тему «Стрітення Господнє», коли Спасителя Ісуса Христа на сороковий день після народження принесли до Храму Єрусалимського для звершення обряду посвячення Богу. Тут Спасителя передають на руки старцю Симеону, але Богодитя тягнеться до Своєї Святої Матері, виявляючи дитячу прихильність і любов.

У Македонії збереглися найраніші зображення ікони «Взиграння дитяти», де вони іменувалися «Пелагонітиссами» (за назвою місцевості Пелагонія). Тут святий образ шанувався з особливою любов’ю і благоговінням. Пізніше ікони Богородиці, що зображують тему Материнства і майбутніх Хресних страждань Спасителя, поширилися в поствізантійському мистецтві, а найбільше – серед слов’янських народів. Багато дослідників, які займалися з’ясуванням історії походження цієї ікони, схиляються до думки, що ікона Божої Матері «Взиграння Дитяти» походить із Візантії. Є точні відомості про те, що в Давній Візантії цей образ шанувався як велика християнська Святиня. Назву «Взиграння дитяти» ця ікона отримала вже на Русі, де найбільшої відомості набула лише у XVI-XVII століттях. Можна припустити, що вона є копією, списаною з Візантійського взірця.

Історія появи чудотворної ікони на Русі веде відлік із 1795 року, коли Божа Матір («Взиграння дитяти») була явлена в Миколо-Угрєшському монастирі, розташованому на території сучасного Підмосков’я (неподалік від Дзержинського). Цей монастир відомий тим, що на його місці в XIV столітті була дивним чином віднайдена ікона святителя і чудотворця Миколая. Дмитро Донський збудував зазначену обитель на честь перемоги, здобутої ним на Куликовому полі, що звершилася 1380 року. Явлення ікони святителя Миколая Мирлікійського надихнуло князя перед битвою. Донський дав обітницю збудувати новий монастир на місці її віднайдення.

У XVI столітті саме в цьому монастирі й була дивним чином явлена ікона Божої Матері «Взиграння дитяти». Руська православна церква святкує цю подію 20 листопада (за новим стилем).

У післяреволюційний період ікона зникла, а її місцезнаходження довгий час залишалося невідомим. У 2003 році якась жінка пожертвувала монастирю ікону Богородиці, схожу на чудотворний список. За словами очевидців, цей образ привезли до монастиря. Його встановили на те саме місце, де раніше стояла чудотворна ікона. Усі свідки цієї радісної події переконалися в справжності віднайденої знову чудотворної ікони. Нині образ Богородиці зберігається у вівтарі Преображенського собору.

Окрім угрєшського, відомі й інші чудотворні списки ікони «Взиграння дитяти». Нині вони знаходяться в Третьяківській галереї. Ще один образ зберігається в Московському Новодівичому монастирі. Також чудотворна ікона «Взиграння дитяти» знаходиться у Ватопедському монастирі. Останній височіє на святій горі Афон.

Благочестиві матері-християнки просять Пресвяту Діву про дарування їхнім дітям душевного й тілесного здоров’я та допомоги батькам у вихованні дітей. Деякі батьки просять Богородицю про наставляння дітей у православній вірі, щоб вони виросли добрими й люблячими людьми. У подібних життєвих ситуаціях завжди допомагає ікона «Взиграння дитяти», її значення дуже велике. Пресвята Богородиця через ікону подає всім, хто просить, розраду, а також допомогу, підтримку й захист.

джерело статті: Світ афонської ікони