Любятовська (Любецька) ікона Божої Матері

Любятівська (Любецька) ікона Божої Матері
Любецька ікона Божої Матері отримала свою назву від містечка Любеч Чернігівської губернії. За переказом, її явлення відноситься до XI століття.
З давніх-давен вона прославилася своїми чудесами, про які говорить святитель Димитрій Ростовський.
У XVII столітті, за київського митрополита Сильвестра (Косова), ця чудотворна ікона була відправлена до Києва, оскільки близько 1653 року очікувався напад поляків на Любеч. У 1701 році вона була оновлена в Києві, а потім повернена до Любеча на прохання місцевих жителів і доставлена до заново збудованого храму Воскресіння Христового, де перебуває й сьогодні.
Дорогоцінний кіот для цієї ікони зробив генерал-майор Милорадович, чоловік Софії Семенівни, уродженої Полуботок.
Крім того, старанням жителів містечка Любеч у 1874 році ікону було прикрашено срібною ризою вагою 20 фунтів, дуже художньої роботи.
Оскільки Любецький образ Богородиці прославився багатьма чудесами, то прочани завжди юрбами сходилися до нього й за вірою отримували зцілення.
Коли в 1701 році Любецька ікона була повернена з Києва до Любеча, у Києві з неї було залишено точний список. Тепер він знаходиться в Київському Софійському соборі.