Корсунська ікона Божої Матері

Корсунська ікона Божої Матері
Корсунська ікона Божої Матері

Корсунська ікона Божої Матері

Шпилівська ікона Божої Матері, яку називають також Прозріла, шанований список Корсунської ікони Божої Матері.

Цей список Корсунської ікони Божої Матері написано на листовому білому залізі.

У XVIII столітті ікона була власністю однієї селянської родини в с. Романівка Сумського повіту.

За переказом, у родині власника ікони була сліпа від народження маленька дочка. Одного разу, коли всі члени родини були зайняті прибиранням у домі, дівчинці доручили протерти ікони.

Помітивши різницю між іконою, писаною на тонкому залізному аркуші, і писаними на дошках, дівчинка засумнівалася в тому, що це – ікона.

На запитання, звернене до матері, – чи це ікона – вона отримала ствердну відповідь. Тоді сліпа з гіркотою сказала: «Може, ви смієтеся наді мною – і, зітхнувши, висловила бажання, що давно таїлося в глибині її серця – Ах, якби я сама своїми очима побачила, тоді б не сумнівалася».

Щойно вона промовила це, її очі відкрилися, і вона з радістю вигукнула: «Ой, правду ви кажете, сама тепер бачу!» Невдовзі зцілена дівчинка бачить уві сні Божу Матір таку саму, якою Вона зображена на іконі, і чує її голос: «Віднесіть ікону Мою до церкви, що в селі Шпилівка». Про сон дівчинка розповіла батькам, і ті віднесли ікону до храму.

Однак батьки не розповіли священнику про чудесне зцілення своєї дочки. Ікона двічі незбагненним чином залишала церкву, і її знаходили неподалік у саду, під ясенем.

Господар саду – поміщик Кондратьєв, священник і староста церкви вирішили піти до колишнього власника ікони. Вислухавши розповідь про події, що сталися, селянин докладно розповів прибулим про чудо прозріння своєї дочки.

Чутка про це швидко розійшлася по околицях. На тому місці, де під ясенем двічі знаходили ікону, було поставлено церкву, до якої й помістили святий образ.

Відтоді ікона перебувала в Шпилівському Покровському храмі. З 1859 року щороку в день явлення, 9 жовтня, ікону урочисто переносили до Преображенського собору в м. Суми, і вона залишалася там на зимовий час, а на третій день Пасхи ікону повертали до с. Шпилівка.

Після революції ікону було вилучено з храму й поміщено до художньо-краєзнавчого музею. Під час пожежі, що сталася в 1930-х роках у музеї, ікона дивним чином не постраждала. Цей випадок справив на співробітників музею незабутнє враження, вони вирішили повернути святий образ до храму.

Оскільки Покровська Шпилівська церква на той час була вже зруйнована, ікону перенесли до Спасо-Преображенського собору м. Суми.

У 1995 році було відновлено перервану традицію хресних ходів із чудотворним образом.

Уночі 24 березня 2009 року ікону було викрадено з собору невідомими, причому слідів злому не виявлено. Наразі місцезнаходження святині невідоме.