Молченська ікона Божої Матері

Ікона Божої Матері Молченська
Про час явлення цієї ікони збереглося давнє передання. Після одного зі спустошливих набігів татарських орд із київських країв прийшли до Путивльських країв двоє ченців і оселилися в печері на горі Чудній.
Відлюдники принесли з собою образ Пресвятої Богородиці, перед яким і звершували свої молитви.
Після смерті ченців їх було віддано похованню в печері, влаштованій ними. Це місце незабаром забулося і дуже довго залишалося нікому не відомим. Але за князювання Василя Дмитровича (1389-1425), за Святителя Московського Кипріана, Божій Матері було завгодно прославити це пустельне місце явленням Свого чудотворного образу.
Восени 1405 року, 18 вересня, один бортник ходив лісом поблизу болота Молче і шукав вулик із бджолами. Коли він наблизився до того місця, де померли і були поховані ченці, його раптом вразило незвичайне сяйво, що виходило від однієї липи.
Придивившись уважніше, він побачив у гіллі дерева ікону Пресвятої Богородиці з Предвічним Немовлям на правій руці.
У жаху впав він перед іконою на землю і почув голос: «Нехай збудується на цьому місці церква Пресвятій Богородиці».
Помолившись перед іконою, він вирушив до Путивля і сповістив городян про те, що сталося, після чого духівництво, влада і безліч народу вирушили на місце явлення і, побачивши ікону, з радісними сльозами поклонилися їй і співали молебні піснеспіви.
Безліч див було звершено в цей час благодаттю Божою через цю Святу ікону тим, хто приходив до неї з вірою.
Незабаром тут було збудовано тимчасову малу каплицю, в якій і поставили чудотворну ікону, знявши її з дерева.
Потім, коли надійшов дозвіл Великого князя і благословення Митрополита, спорудили на цьому місці храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці та общежительний монастир, пізніше названий Софронієвим на честь одного з настоятелів.
За Смутного часу (1605-1613 роки), після зруйнування Молченської обителі, ігумен Пафнутій із братією змушені були перейти до міста Путивля, в новозбудований там монастир, який отримав назву Великого Молченського, куди вони перенесли чудотворну Молченську ікону Божої Матері.
Коли й цей монастир постраждав від пожежі, Свята ікона була поміщена в Путивльський Спасо-Духівський жіночий монастир, а звідси, за навіюванням Самої Цариці Небесної, була перенесена трьома черницями до Севська. Ця подія так описувалася в давньому рукописі, що зберігався в обителі: «У 1612 році, коли грізні полчища поляків стали насуватися на місто Путивль, тоді Цариця Небесна з’явилася в сонному видінні трьом черницям Путивльського монастиря, звеліла їм узяти чудотворну Її ікону і бігти до міста Севська.
Зійшовшись на утреню в церкві, кожна з них ревно молилася перед чудотворною іконою, розмірковуючи про таємниче видіння. Нарешті, вони пояснилися між собою і зрозуміли, що всім їм було благодатне повеління від Самої Цариці Небесної, яке вони вирішили одностайно виконати».
Тим часом у місті Севську звершилося подібне чудо. На пустельному цвинтарі, на місці, що зветься Татарське побоїще, при великій дорозі, було споруджено невеликий храм на честь Пресвятої Богородиці, поблизу було влаштовано дві напівземляні келії, де подвизалися відлюдниці-пустельниці в пості й невпинній молитві. Однієї ночі старша з них почула голос: «Нині прийде до вас Цариця, будьте готові піти назустріч до Неї.
Ідіть після вечірньої молитви на шлях, що веде до Києва». Здивована старенька, прокинувшись, не могла забути почутого і весь той день розмірковувала, що означало це сповіщення. Після вечірньої молитви, як було їй сказано, вона смиренно запропонувала іншим старицям вийти на дорогу за даним їй повелінням.
Тоді інші дві старенькі сказали їй, що й вони чули уві сні подібне сповіщення про прихід Цариці Небесної. Усі разом відлюдниці пішли по Київській дорозі, де незабаром зустріли трьох невідомих мандрівниць, які вже наближалися до міста.
Наймолодша з них ішла попереду інших і на руках несла стулчастий кіот зі Святою іконою.
Підійшовши до старих, вона запитала, чи далеко ще до міста Севська і хто є в місті такий Боголюбивий, який би прихистив їх.
Тоді севські старенькі сповнилися великої радості й пояснили мандрівницям, що вони послані від Самої Цариці Небесної їм назустріч і ревно просять їх відвідати храм і залишитися на проживання разом із ними.
Так у 24 день квітня місяця звершилося принесення чудотворної Молченської ікони Божої Матері, яка була поставлена в дерев’яному храмі Пресвятої Богородиці.
Нині відомо ще кілька списків Молченської ікони Пресвятої Богородиці: список 1740 р., який знаходиться в Путивльському жіночому монастирі на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Сумській області, списки в селі Бусиново Московської області та в місті Ярославлі.