Свята преподобна Таїсія Римська
Житіє святих мучениць Дросиди, Аглаїди, Аполінарії, Дарії, Мамфуси та Таїсії
Свята мучениця Дросида була дочкою імператора Траяна (98–117), жорстокого гонителя християн. У 99 році він відновив закон, що існував раніше, який забороняв таємні товариства і побічно торкався християн, а в 104 році видав спеціальний закон проти християн. Починаючи з цього року гоніння тривали до кінця його правління. У той час тіла вбитих християн часто залишалися непохованими для залякування інших. П’ять дів-християнок: Аглаїда, Аполінарія, Дарія, Мамфуса і Таїсія взяли на себе подвиг ховати християн. Вони потайки забирали тіла мучеників, помазували їх пахощами, обвивали пеленами і ховали. Дізнавшись про це, царівна Дросида, таємна християнка, яка ще не прийняла Хрещення, попросила святих дів узяти її з собою, коли вони підуть звершувати поховання християн.
За порадою нареченого святої Дросиди, придворного сановника Адріана, біля вбитих було виставлено варту, щоб схопити тих, хто їх ховає. Уже першої ночі свята Дросида і п’ять дів були схоплені. Упізнавши серед в’язнів свою дочку, Траян звелів тримати її окремо в надії, що вона отямиться. Решта святих дів були засуджені до спалення в мідеплавильній печі. Вони мужньо прийняли кару і удостоїлися мученицьких вінців. З міді, змішаної з прахом мучениць, спалених у печі, були викувані триноги для нової лазні Траяна. Однак доки в лазні стояли ці триноги, жодна людина не могла туди увійти: кожен, хто переступав поріг, падав мертвим. Коли жерці зрозуміли, чому так відбувається, вони порадили забрати триноги.
Тоді Адріан запропонував імператорові розплавити триноги і зробити з них п’ять статуй оголених дів, схожих на страчених мучениць, і для зневаги та наруги поставити ці статуї перед входом до імператорської лазні. Траян погодився. Коли статуї були поставлені, імператор побачив уві сні п’ять чистих агниць, які пасуться в раю, і пастуха, який сказав йому: «О, найбезбожніший і найнечестивіший царю! Тих, зображення яких ти задумав виставити для зневаги, Добрий і Милосердний Пастир відняв у тебе і оселив тут, куди з часом прибуде і чиста агниця Дросида, дочка твоя». Прокинувшись, беззаконний Траян розлютувався і звелів розпалити дві величезні печі й топити їх щодня. На печах було вивішено царський наказ: «Мужі галілеяни, які поклоняєтеся Розп’ятому, позбавте себе великої безлічі мук, а нас від трудів – принесіть жертви богам. Якщо ж цього зробити ви не бажаєте, то нехай кожен із вас добровільно, яким хоче способом, укидає себе в цю піч». Багато християн добровільно йшли на муки.
Дізнавшись про це, свята Дросида вирішила також прийняти мученицьку смерть за Христа. У своєму ув’язненні вона піднесла молитви про те, щоб Господь допоміг їй непомітно вийти з темниці. І Бог почув її молитву: стражі заснули. Опинившись на волі, свята Дросида попрямувала до печі, але стала міркувати про себе: «Як я піду до Бога, не маючи на собі шлюбного одягу, (тобто не прийнявши Хрещення), адже я нечиста. Але, Царю царюючих, Господи Ісусе Христе, заради Тебе я залишила моє царське становище, щоб Ти вчинив мене бодай воротаркою в Царстві Твоєму. Охрести ж мене Ти Сам Духом Твоїм Святим». Помолившись, свята Дросида помазала себе святим миром, яке захопила з собою, і, тричі занурюючись у воду, промовила: «Хреститься раба Божа Дросида в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Сім днів переховувалася свята, віддаючись посту й молитві. У цей час її знайшли християни і з її розповідей дізналися про все, що сталося. На восьмий день свята мучениця Дросида пішла до розпеченої печі й кинулася у вогонь