Святий апостол архідиякон Стефан

Святий апостол архідиякон Стефан
Святий апостол архідиякон Стефан

Святий апостол архідиякон Стефан походив з євреїв, що жили за кордоном, тобто поза Святою Землею. Такі євреї називалися елліністами, оскільки в них відчувався вплив грецької культури, що домінувала в Римській імперії. Після зішестя Святого Духа на апостолів Церква стала швидко рости, і виникла необхідність піклуватися про сиріт, вдів і взагалі бідних, які прийняли хрещення. Апостоли запропонували християнам виділити сімох достойних мужів для опіки над тими, хто потребує допомоги.

Висвятивши цих сімох людей на дияконів (що означає помічники, служителі), апостоли зробили їх своїми найближчими помічниками. Серед дияконів вирізнявся своєю міцною вірою та даром слова молодий Стефан, якого називають архідияконом, тобто першим дияконом. Незабаром диякони, окрім допомоги бідним, стали брати найближчу участь у молитвах і богослужіннях.

Стефан проповідував у Єрусалимі слово Боже, підкріплюючи істинність своїх слів знаменнями й чудесами. Успіх його був дуже великий, і це збудило проти нього ненависть ревнителів закону Мойсея – фарисеїв. Вони схопили його і потягли до синедріону – найвищого судилища в євреїв. Тут фарисеї представили неправдивих свідків, які стверджували, що він у своїх проповідях ображає Бога і пророка Мойсея. На своє виправдання святий Стефан виклав перед синедріоном історію єврейського народу, показуючи на яскравих прикладах, як євреї завжди противилися Богові й убивали посланих Ним пророків. Члени синедріону, слухаючи його, дедалі більше розпалювалися гнівом.

У цей час Стефан побачив, як над ним розкрилося Небо, і він вигукнув: «Я бачу небеса відчинені і Сина Людського, що стоїть праворуч Бога» (Дії 7, 56). Почувши це, члени синедріону прийшли у велику лють. Затуляючи свої вуха, вони кинулися на Стефана і потягли його за місто. Тут, як закон велів, свідки, які першими звинуватили Стефана, першими стали побивати його камінням. При цьому був присутній юнак на ім’я Савл, якому було доручено стерегти одяг тих, хто побивав камінням. Він схвалював убивство Стефана. Падаючи під градом каміння, Стефан вигукнув: «Господи Ісусе! Не залічи їм гріха цього і прийми дух мій». Подію цю і промову Стефана в синедріоні описав Євангелист Лука в книзі Діянь Апостолів, розділи 6–8.

Так архідиякон Стефан став першим мучеником за Христа в 34 році по Р.Х. Після цього почалося в Єрусалимі переслідування християн, від якого вони змушені були тікати в різні частини Святої Землі та в сусідні країни. Так християнська віра стала поширюватися в різних частинах Римської імперії. Кров первомученика Стефана пролилася недаремно. Незабаром Савл, який схвалював це вбивство, увірував, охрестився і став славетним Павлом – одним із найуспішніших проповідників Євангелія. Багато років по тому Павло, відвідавши Єрусалим, був також схоплений розлюченим натовпом іудеїв, які хотіли побити його камінням. У своїй бесіді з ними він згадав про невинну смерть Стефана і про свою участь у ній (Дії 22).