Святі пророки Даниїл, Давид, Соломон
Святі пророки Даниїл, Давид, Соломон
Св. пророк Даниїл
За 600 років до Р. Х. Єрусалим був завойований царем вавилонським; храм, зведений Соломоном, був зруйнований, а безліч народу ізраїльського відведено в полон. Серед полонених були знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар Вавилона Навуходоносор розпорядився навчити їх халдейської премудрості, виховати в розкошах, при своєму дворі. Але вони, зберігаючи заповіді своєї віри, відмовлялися від надмірностей і вели суворий спосіб життя; харчувалися вони лише овочами й водою. Господь обдарував їх мудрістю, а святого Даниїла – даром проникливості й тлумачення снів. Святий пророк Даниїл, свято зберігаючи віру в Єдиного Бога й уповаючи на Його всесильну допомогу, мудрістю своєю перевершив усіх халдейських зореслів і волхвів і був наближений до царя Навуходоносора. Одного разу Навуходоносор побачив дивний сон, що вразив його, але, прокинувшись, він забув побачене. Вавилонські мудреці виявилися безсилими дізнатися, що наснилося цареві. Тоді святий пророк Даниїл прославив перед усіма силу істинного Бога, Який відкрив йому не лише зміст сну, а й його пророче значення. Після цього Даниїл був возведений царем на посаду начальника Вавилона. Невдовзі цар Навуходоносор повелів звести своє зображення – величезну статую, якій належало віддавати божеські почесті. За відмову зробити це три отроки – Ананія, Азарія та Мисаїл – були укинуті в палаючу піч. Полум’я здіймалося над піччю на 49 ліктів, обпалюючи халдеїв, що стояли поруч, а святі отроки ходили посеред полум’я, возносячи молитву Господу і оспівуючи Його (Дан. 3:26-90). Ангел Господній, з’явившись, охолодив полум’я, і отроки залишилися неушкодженими. Цар, побачивши це, повелів їм вийти і навернувся до Бога істинного. За царя Валтасара святий Даниїл витлумачив таємничий напис («Мене, Текел, Фарес»), що з’явився на стіні палацу під час бенкету, який віщував падіння Вавилонського царства. За перського царя Дарія святий Даниїл за наклепами своїх ворогів був кинутий у рів із голодними левами, але вони не торкнулися його, і він залишився неушкодженим. Цар Дарій зрадів за Даниїла і повелів у всьому своєму царстві поклонятися Богу Даниїлову, «тому що Він є Бог Живий і Присносущий, і царство Його незруйновне, і владарювання Його безконечне». Святий пророк Даниїл глибоко сумував за своїм народом, який зазнає справедливої кари за безліч гріхів і беззаконь, за переступ заповідей Божих – тяжкого полону вавилонського й руйнування Єрусалима: «Прихили, Боже мій, вухо Твоє і почуй, відкрий очі Твої і поглянь на спустошення наші і на місто, на якому наречено Ім’я Твоє; бо ми повергаємо благання наші перед Тобою, уповаючи не на праведність нашу, а на Твоє велике милосердя» (Дан. 9:18). Святому пророку, який праведним життям і молитвою спокутував беззаконня свого народу, була відкрита доля народу Ізраїля і долі всього світу.
При тлумаченні сну царя Навуходоносора пророк Даниїл звістив про царства, що змінюють одне одного, і про велич останнього Царства – Царства Господа нашого Ісуса Христа (Дан. 2:44). Пророче видіння про сімдесят седмин (Дан. 9:24-27) сповістило світові знамення Першого і Другого пришестя Господа Ісуса Христа та пов’язаних з ними подій (Дан. 12:1-12). Святий Даниїл клопотався за свій народ перед наступником Дарія – царем Киром, який дуже його цінував, і оголосив полоненим свободу. Сам же Даниїл і друзі його Ананія, Азарія та Мисаїл дожили до глибокої старості й скончалися в полоні. Згідно ж зі свідченням святителя Кирила Олександрійського, святі Ананія, Азарія та Мисаїл були обезголовлені за повелінням перського царя Камбіза.
☩
Святий цар і пророк Давид був восьмим, останнім сином старійшини міста Віфлеєма. У отроцькому віці Давид пас стада батька. У години дозвілля він вправлявся в співі та грі на гуслях. Дану від Бога здатність до цього мистецтва він обернув на служіння Богу: оспівував премудрість і благість Царя Небесного.
У 18 років він прославився і заслужив загальну любов народу. На землю Ізраїлеву напали филистимляни. Велетень Голіаф викликав на двобій ізраїльтянина. Давид, який приніс на поле бою їжу братам-воїнам, без зброї переміг Голіафа: камінь, влучно пущений із пращі Давидом, ударив у чоло велетня з такою силою, що Голіаф упав і не підвівся. Зрадівши, Саул, цар Ізраїля, поставив Давида тисяцьким. І на цій посаді Давид чинив у всіх справах розсудливо, чим і заслужив ще більшу любов народу.
Саул знав від пророка, що Господь відкидає від нього царство і віддає іншому. У Давиді він бачив свого наступника, і це його дратувало. Тому Саул почав шукати смерті Давида. До самої своєї смерті цар переслідував Давида, але Бог рятував Свого обранця.
Після смерті Саула Давид став царем Ізраїльської держави. Мудро керував країною новий цар. Він дбав про догоджання Богу і користь народну. Ізраїль ставав могутньою державою. Свій дар піснеспівця він використовував для виховання у своєму народі духу віри та благочестя, любові до вітчизни та інших чеснот.
За царювання Давида була збудована нова столиця Ізраїля – Єрусалим (тобто місто миру), яка швидко розквітла пишно й багато, і згодом Єрусалим став знаменитим містом на всьому світі.
У роки випробувань, з особливим розважанням вникаючи в шляхи Промислу, він виливав перед Богом глибоку скорботу свою і просив Його допомоги. При цьому нерідко від зображення власних страждань гнаний псалмоспівець у пророчому дусі переносився в піснеспівах своїх у віддалене майбутнє і споглядав страждання Христа, Спасителя світу. Богонатхненні оповіді Давида згодом були зібрані в одну Книгу Псалмів, або Псалтир.
☩
Св. цар і пророк Соломон
Святий Соломон, син Давида від дружини його – Вірсавії, третій цар усіх ізраїльтян, помазаний на царство у 12 років і царював 40 років. Влада Соломона була така велика, що простягалася на всі сусідні народи, які були його данниками (3 Цар. 10:24-26). Слава і багатство його були такі великі, що всі царі земні, за словами Св. Історії, бажали бачити багатство Соломона і слухати мудрість його. Помер мирно, залишивши по собі твори: Притчі, Премудрості, Екклезіаст і Пісню Пісень.