Святий преподобний Мойсей Угрин

Святий преподобний Мойсей Угрин
Святий преподобний Мойсей Угрин

Святий преподобний Мойсей Угрин

Подвизаючись у боротьбі проти блуду більше за інших, багато постраждав, як добрий воїн Христів, доки не переміг до кінця силу нечистого ворога, блаженний отець Мойсей.

Відомо про цього блаженного Мойсея, що родом він був з Угорщини, був наближений до святого благовірного руського князя і страстотерпця Бориса і служив йому разом з братом своїм Георгієм, якого вбили разом зі святим Борисом. Тоді біля річки Альти Георгій хотів затулити собою від убивць свого господаря, але воїни безбожного Святополка відрубали Георгієві голову, щоб узяти золоту гривню, яку надів на нього святий Борис. Блаженний Мойсей, єдиний, хто вцілів від смерті, прийшов до Києва до Предислави, сестри Ярославової, де ховався від Святополка, пильно молячись Богові, доки не прийшов благочестивий князь Ярослав, вабимий жалем за вбитим братом, і переміг безбожного Святополка. Коли ж Святополк, який утік до Лядської землі, прийшов знову з Болеславом і вигнав Ярослава, а сам сів у Києві, тоді Болеслав, повертаючись до своєї землі, повів із собою в полон двох сестер Ярослава і багатьох його бояр; серед них вели й блаженного Мойсея, закутого за руки і за ноги важким залізом; його суворо стерегли, бо він був міцний тілом і гарний обличчям.

Цього блаженного побачила в Лядській землі одна знатна жінка, красива й молода, що мала велике багатство і вагу; її чоловік, вирушивши в похід з Болеславом, не повернувся, а був убитий у битві. Вона, вражена красою Мойсея, відчула жадання тілесної пожадливості до преподобного. І почала вона переконувати його словами лестощів і можливістю відпустити його. Збагнувши її скверне жадання, блаженний сказав: «Знай, що я не виконаю твоєї волі; не хочу ні влади твоєї, ні багатства, для мене дорожча за все це душевна і тілесна чистота. Не хочу я погубити труду п’яти років, у які Господь дарував мені терпіти в цих кайданах, будучи невинним, такі муки, за які я сподіваюся бути визволеним від вічних мук». Тоді жінка, бачачи, що позбувається такої краси, ухвалила інше диявольське рішення, розсудивши так: «Якщо я викуплю його, він скориться мені мимоволі». І вона послала до того, хто привів його в полон, щоб узяв з неї скільки хоче, аби лише віддав їй Мойсея. Він же, скориставшись нагодою придбати багатство, взяв з неї до тисячі золотих і передав їй Мойсея. Жінка, отримавши над ним владу, безсоромно спокушала його до мерзенного діла. Звільнивши його від кайданів, вона одягнула його в дорогі шати й годувала його солодкими наїдками і, обіймаючи його нечистими обіймами, примушувала його до тілесної пожадливості. Блаженний же Мойсей, бачачи її шаленство, ще більше пильнував молитви й посту, віддаючи перевагу задля Бога в чистоті їсти сухий хліб і воду, ніж у скверні – дорогі страви й вино. І зняв із себе гарні шати, як колись Йосиф, і уникнув гріха, зневаживши блага цього життя. Жінка ж, засоромлена, сповнилася такої люті, що замислила заморити блаженного голодом, кинувши його до темниці. Бог же, що подає їжу всякому створінню, який колись прогодував у пустелі Іллю, також Павла Фіваїдського і багатьох інших Своїх рабів, що уповали на Нього, не залишив і цього блаженного. Він схилив до милосердя одного з рабів тієї жінки, і той потай подавав йому їжу.

Він же говорив усім, хто його умовляв: «Спитаю я у вас, для кого належить працювати – для Господа чи для жінки? Знаю й те, що пише він «Рабы, послушайте господей своих», – але в добрім, а не в злім; тож зрозумійте ви, що тримаєте мене, що ніколи не звабить мене жіноча краса і не відірве від Христової любові».

Почувши про це, жінка прийняла в серці інший лукавий намір: наказала посадити блаженного на коня й з безліччю слуг водити його по своїх містах і селах, кажучи: «Усе це твоє, якщо до вподоби тобі. Розпоряджайся, як хочеш, усім». І дала вона наказ: «Це ваш господар, а мій чоловік. Зустрічаючись із ним, вклоняйтеся йому». Блаженний, посміявшись із безумства жінки, сказав їй: «Марно трудишся, не можеш звабити мене тлінними речами цього світу, ні вкрасти моє нетлінне багатство; зрозумій і не труди себе марно». Жінка з люттю сказала йому: «Чи не знаєш ти, що ти мені проданий? І хто вирве тебе з рук моїх; живим я не випущу тебе, але після багатьох мук віддам тебе смерті». Блаженний же сміливо відповів їй: «Не боюся я жодної біди, бо зі мною Господь, Якому відтепер, за Його волею, бажаю я служити чернечим життям».

У цей час, за навіюванням Божим, прийшов до блаженного Мойсея від Святої Гори один чорноризець, саном ієрей, і зодягнув його в святий ангельський чернечий образ; багато повчав його про чистоту, щоб не поступитися ворогові й не злякатися тієї скверної жінки, і потім пішов. Усюди шукали цього чорноризця і не знайшли. Тоді жінка, втративши надію, завдала тяжких ран преподобному ченцеві Мойсею: розтягнувши його, наказала бити його києм, так що земля просякла його кров’ю. Кати говорили йому: «Скорися пані своїй, виконай волю її; якщо ж ти не послухаєшся, то ми роздробимо твоє тіло по частинах. Не думай уникнути цих мук, після яких з гіркотою віддаси ти свою душу. Змилуйся над самим собою, кинь це чернече дрантя і зодягнися в дорогоцінні боярські шати, і ти звільнишся від мук, що на тебе чекають». Відповідав їм мужній Мойсей: «Брати, не баріться, чиніть те, що вам наказано. А я ніяк не можу зректися чернецтва і любові Божої, і жодна мука – ні вогонь, ні меч, ні рани – не може розлучити мене з Богом і з цього великого ангельського образу. Цій же безсоромній і помраченій жінці, яка явно показала свою безсоромність, образила не лише страх Божий, а й сором людський, безсоромно примушуючи мене до осквернення і перелюбу, я ніяк не скорюся і не виконаю її окаянної волі».

Жінка ж, стурбована тим, як би помститися за своє осоромлення, написала, нарешті, до князя Болеслава такого листа: «Ти сам знаєш, що чоловік мій був убитий, воюючи з тобою, і ти дав мені волю взяти собі чоловіком, кого я захочу. Я покохала одного юнака з твоїх полонених, який прекрасний, і, викупивши, взяла його до свого дому. Я заплатила за нього багато золота і дарувала йому все срібло і золото, що є в мене в домі, і всю владу, аби лише захотів він стати моїм чоловіком. І все це він визнав за ніщо; часто мордувала я його голодом і ранами, але нічого не вдіяла. Мало йому здавалося пробути п’ять років закутим у того, хто взяв його в полон, ось шостий рік провів він у мене, і багато я його мучила за непослух, що сам він накликав на себе жорстокосердям своїм. А тепер він ще й пострижений одним чорноризцем. Що накажеш ти зробити мені з ним?»

Князь Болеслав наказав тій жінці приїхати до нього і привезти Мойсея. Коли ж наказ його було виконано, і він побачив преподобного, багато умовляв він преподобного взяти ту жінку, але не переконав. Нарешті сказав йому: «Хто так бездушний, як ти, що позбавляєш себе багатьох благ і честі та віддаєш себе на гіркі муки? Знай відтепер, що тобі обирати життя чи смерть: або, виконавши волю пані твоєї, бути в пошані у нас і мати велику владу, або, не послухавшись, після лютих мук прийняти люту смерть». Сказав він і жінці: «Нехай куплений тобою полонений не буде вільним, але, як пані, вчини зі своїм рабом, що хочеш, щоб і решта не наважувалися не слухатися своїх господарів». Преподобний же отець наш Мойсей відповідав йому: «Кая польза человеку, аще мир весь приобрящет, душу же свою отщетит; или что даст человек измену за душу свою? Що обіцяєш ти мені честь і славу, якої і сам незабаром позбудешся, і прийме тебе, що не маєш нічого, гріб; так само й ця скверна жінка буде вбита злим чином».

Але перед тим жінка, отримавши над ним ще більшу владу, з безсоромністю ще сильніше схиляла його до гріха, так що наказала силоміць покласти його на ложі своєму, обіймала й цілувала його, але й цією спокусою не змогла привабити його до свого бажання. Преподобний сказав: «Марні, жінко, твої зусилля; не думай, що я не чиню цього гріха, бо безумний або не можу, а через страх Божий і гидуючи тобою, нечиста». Отримавши таку відповідь, жінка наказала щодня давати йому сто ударів, потім же звеліла відрізати йому таємні члени. Преподобний же Мойсей лежав як мертвий від кровотечі, ледве дихаючи.

Втрутившись у цю справу і бажаючи ще більше догодити жінці, заради величі її роду і своєї прихильності до неї, Болеслав здійняв велике гоніння на чорноризців і вигнав усіх їх зі своєї області. Бог же невдовзі помстився за рабів Своїх. Однієї ночі Болеслав раптово помер, і в усій Лядській землі стався сильний заколот. Народ повстав, побив єпископів і бояр, серед них було вбито й ту безсоромну жінку.

Про цей гнів Божий, що був після вигнання чорноризців за постриження преподобного Мойсея, через багато років нагадувала великому князю Київському Ізяславу його княгиня, дочка Болеслава, наполегливо просячи не виганяти з області своєї преподобного Антонія з його братією за постриження блаженного Варлаама та Єфрема євнуха. Але звернімося до теперішнього.

Преподобний отець наш Мойсей

, зібравшись трохи з силами, прийшов до печери до преподобного Антонія, несучи на собі мученицькі рани, як хоробрий воїн Христів, і жив богоугодно, подвизаючись у пості, молитві, бдінні та всіх чернечих чеснотах, якими він переміг до кінця всі підступи нечистого ворога.

За численні перемоги над блудними пристрастями, що спокушали цього преподобного, дарував йому Господь силу допомагати іншим перемагати ті самі пристрасті. Один брат, борюкуваний пристрастю блуду, прийшов до преподобного і благав допомогти йому. «Я зобов’язуюся дотримуватися до смерті, – говорив він, – якщо ти мені що накажеш!» Преподобний же сказав йому: «Ніколи не кажи за все своє життя жодного слова з жінкою». Той пообіцяв із запопадливістю. Тоді святий, наслідуючи першого Мойсея, який жезлом творив дива, торкнувся лона брата жезлом своїм, без якого не міг ходити від болю отриманих раніше ран, і раптом омертвіли всі нечисті пристрасті в тілі того брата, і відтоді більше не було для нього спокус.

Цей добрий воїн Христів серед страждань досяг шістнадцятого року свого богоугодного подвигу; п’ять років безвинно мучений тими, хто взяв його в полон, він явив терпіння Йовове, на шостий рік мужньо постраждав за чистоту більше за Йосифа, потім десятирічним рівноангельним мовчанням у печері, переданим від святої Афонської Гори, просяяв раніше за інших, як перший Мойсей – десятичисленним законом, переданим через Ангелів від святої Синайської гори. І наш преподобний Мойсей воістину удостоївся бути Боговидцем – він виявився гідним блаженства чистих серцем. І, щоб бачити Бога обличчям до обличчя, переселився місяця липня 26-го дня, ще за життя преподобного Антонія, у печері якого лежать досі нетлінно чудотворні мощі цього святого, що не зіпсував чистоти мужа.

Святий Мойсей і по смерті перемагає мощами своїми нечисті пристрасті, як випробував це святий Іоанн Багатостраждальний. Замкнувшись у печері й закопавши себе до плечей навпроти мощей преподобного Мойсея, для перемоги над блудною пристрастю, після багатьох страждань він почув голос Господній, який сказав помолитися похованому навпроти нього, преподобному Мойсею Угрину. Коли Багатостраждальний виконав це, він був визволений від нечистої боротьби. Так само й іншого пристрасного брата той самий святий Іоанн визволив від тієї ж погані, коли дав тому, хто страждав пристрастю, одну кістку від мощей преподобного Мойсея, щоб прикласти до свого тіла, – як це описано в житії преподобного Іоанна Багатостраждального.

Мощі преподобного Мойсея Угрина й досі спочивають у Ближніх лаврських печерах, на планах яких вони позначені починаючи з «Тератургіми» 1638 року, де подвижник згадується як «св. Мойсей Угрин, любитель чистоти».

↑ На початок сторінки