Святий преподобний Максим Грек

Святий преподобний Максим Грек
Святий преподобний Максим Грек

Преподобний Максим Грек

(XV – XVI ст.), який був сином багатого грецького сановника в місті Арта (Албанія), здобув блискучу освіту. У юності він багато подорожував і вивчав мови та науки в європейських країнах; побував у Парижі, Флоренції, Венеції. Після повернення на батьківщину прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі.

Він із захопленням вивчав давні рукописи, залишені на Афоні грецькими імператорами, які прийняли чернецтво (Андроніком Палеологом та Іоанном Кантакузіном). У цей час великий князь Московський Василій Іоаннович (1505 – 1533) побажав розібратися в грецьких рукописах і книгах своєї матері, Софії Палеолог, і звернувся до Константинопольського патріарха з проханням прислати йому вченого грека. Чернець Максим отримав вказівку їхати до Москви. Після прибуття йому було доручено перекласти слов’янською мовою тлумачення на Псалтир, потім тлумачення на книгу Діянь Апостолів і кілька богослужбових книг.

Преподобний Максим старанно й ретельно намагався виконувати всі доручення. Але з огляду на те, що слов’янська мова не була рідною для перекладача, природно, виникали деякі неточності в перекладах.

Митрополит Московський Варлаам високо цінував праці преподобного Максима. Коли ж Московський престол посів митрополит Данило, становище змінилося.

Новий митрополит зажадав, щоб преподобний Максим перекладав слов’янською мовою церковну історію Феодорита. Максим Грек рішуче відмовився від цього доручення, вказуючи на те, що "в цю історію включено листи розкольника Арія, а це може бути небезпечним для простоти". Ця відмова посіяла ворожнечу між преподобним і митрополитом. Незважаючи на негаразди, преподобний Максим продовжував ревно трудитися на ниві духовного просвітлення Русі. Він писав листи проти магометан, папізму, язичників. Переклав тлумачення святителя Іоанна Золотоуста на Євангелії від Матвія та Іоанна, а також написав кілька власних творів.

Коли великий князь мав намір розірвати свій шлюб із дружиною Соломонією через її безпліддя, відважний сповідник Максим надіслав князеві "Глави повчальні до начальствуючих правовірних", у яких він переконливо довів, що становище зобов’язує князя не коритися тваринним пристрастям. Преподобного Максима ув’язнили. Від того часу почався новий, багатостраждальний період життя преподобного. Неточності, виявлені в перекладах, поставили преподобному Максиму за провину, як навмисне псування книг. Тяжко було преподобному в темниці, але серед страждань преподобний здобув і велику милість Божу. До нього з’явився Ангел і сказав: "Терпи, старче! Цими муками позбудешся вічних мук". У темниці преподобний старець написав вугіллям на стіні канон Святому Духові, який і нині читається в Церкві: "Иже манною препитавый Израиля в пустыни древле, и душу мою, Владыко, Духа наполни Всесвятаго, яко да о Нем благоугодно служу Ти выну..."

Через шість років преподобного Максима звільнили з тюремного ув’язнення й послали під церковною забороною до Твері. Там він жив під наглядом добродушного єпископа Акакія, який милостиво поводився з безвинно потерпілим. Преподобний написав автобіографічний твір "Думки, якими чернець скорботний, ув’язнений у темницю, втішав і зміцнював себе в терпінні". Ось кілька слів із цього яскравого твору: "Не тужи, не журись, ані сумуй, мила душе, про те, що страждаєш без вини від тих, від кого належало б тобі прийняти все добре, бо ти їм прислужилася духовно, запропонувавши їм трапезу, сповнену Святого Духа..." Лише через двадцять років перебування в Твері преподобному дозволили жити вільно й зняли з нього церковну заборону. Останні роки свого життя преподобний Максим Грек провів у Троїце-Сергієвій Лаврі. Йому було вже близько 70 років. Гоніння і труди позначилися на здоров’ї преподобного, але дух його був бадьорий; він продовжував трудитися. Разом зі своїм келійником і учнем Нілом преподобний старанно перекладав Псалтир з грецької на слов’янську мову. Ні гоніння, ні ув’язнення не зламали преподобного Максима.

Преподобний преставився 21 січня 1556 року. Він похований біля північно-західної стіни Духовської церкви Троїце-Сергієвої Лаври. Засвідчено чимало благодатних проявів, що звершилися біля гробниці Преподобного, на якій написані тропар і кондак йому. Лик преподобного Максима часто зображується на іконі Собору Радонезьких святих.