Преподобний Іларіон Грузинський

Преподобний Іларіон Грузинський
Преподобний Іларіон Грузинський

Преподобний Іларіон Грузинський чудотворець народився 816 р. в Кахетії (Східна Грузія). Він походив з роду грузинських князів Вачнадзе (Донаурі). У хлопчика дуже рано виявилася схильність до подвижництва. У 9 років він знав напам’ять Євангеліє, а 12-ти років був пострижений у чернецтво в обителі, заснованій його батьком.

У 16 років юнак переселився до Давидо-Гареджійської пустелі. Тут преподобний Іларіон провів відлюдником 10 років. Невпинними молитвами, сльозами, мовчанням, чуванням і постом він став відомий усій Грузії. Але слава була чужа преподобному. Прийнявши сан ієрея, він ухилився від запропонованої йому в Грузії єпископської кафедри в Сагареджо (в Кахетії) і віддалився до Святої Землі, на поклоніння Гробу Господньому.

17 років святий Іларіон провів в Йорданській пустелі, живучи в печері святого пророка Іллі Фесвітянина, яка колись правила за житло і святому Іоанну Хрестителю. Тут йому уві сні з’явився Ангел Господній і закликав преподобного поспішити до Грузії, щоб застати живим свого батька. Святий Іларіон вирушив на батьківщину, де після кончини свого батька влаштував з отчого дому монастир, постриг у чернецтво матір і сестру й залишався при цьому монастирі до смерті своєї матері. Потім він віддав половину свого майна Давидо-Гареджійському монастирю, а другу половину розділив убогій братії та вирушив до Константинополя. Поклонившись святиням Царгорода, святий Іларіон віддалився на гору Олімп, у Малій Азії, де близько 864 р. заснував грузинську обитель. Тут він пробув п’ять років. За цей час стало відомо про багато зцілень, звершених преподобним силою молитви, хресного знамення та миропомазання. Уникаючи слави, святий Іларіон вирушив до Рима на поклоніння гробам святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Дорогою він відвідав Константинополь і Фессалоніки, звершивши кілька зцілень (садівника й отрока, які мали "сухі" ноги). На зворотному шляху преподобний Іларіон знову зупинився у Фессалоніках, де провів три роки. Відоме чудо, коли полонений скіфами диякон (із церкви в ім’я святого великомученика Димитрія Солунського) звільнився від кайданів, молитовно закликавши допомогу святого Іларіона.

Святий Іларіон був сповіщений про свою кончину за 40 днів, і за 3 дні до смерті він причастився Святих Таїн, попрощався з братією та замкнувся у своїй келії. Він мирно відійшов до Господа 19 листопада 875 р.

Чесні мощі його були опущені в кам’яний склеп, а по закінченні 40 днів прославилися зціленнями тих, хто приходив до них з вірою. За розпорядженням імператора Василія Македонянина (866 – 886) мощі святого Іларіона були перенесені з Фессалонік до Константинополя 882 року. Імператор припускав покласти їх у царські палати, але святий Іларіон з’явився йому уві сні й вказав, щоб мощі його були покладені в новозбудованому храмі в честь Святих Апостолів, поблизу Босфору Фракійського. Грузинська Церква в IX столітті зарахувала преподобного Іларіона до лику святих і встановила йому пам’ять 19 листопада.