Свята мучениця Фотина (Світлана)

Свята мучениця Фотина
Свята мучениця Фотина

Свята мучениця Фотина

Свята мучениця Фотина була тією самою самарянкою, з якою розмовляв Спаситель біля колодязя Яковового (Ін. 4, 5 – 42). За часів імператора Нерона (54 – 68), який виявив надзвичайну жорстокість у боротьбі з християнством, свята Фотина жила в Карфагені з молодшим сином Йосією і там безстрашно проповідувала Євангеліє. Її старший син Віктор хоробро воював у римських військах проти варварів і за свої заслуги був призначений воєначальником у місто Атталію (Мала Азія).

Градоначальник Атталії Севастіан при зустрічі зі святим Віктором сказав йому: "Я знаю достеменно, що ти, твоя мати і твій брат – послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі – підкорися волі імператора, за це отримуватимеш майно християн, яких ти доставиш нам. Твоїй же матері і братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру". Святий Віктор відповів: "Я сам хочу бути проповідником християнства, як мої мати і брат". На це Севастіан відповів: "О Вікторе, ми всі добре знаємо, які лиха чекають за це на тебе, матір і брата твого". Після цих слів Севастіан раптом відчув гострий біль в очах, змінився на виду і занімів.

Три дні пролежав він сліпий, не вимовляючи ні слова. На четвертий день несподівано він голосно промовив: "Тільки віра християн істинна, іншої істинної віри немає!" Святому Віктору, що був поруч, Севастіан сказав: "Мене кличе Христос". Незабаром він охрестився і відразу прозрів. Слуги святого Севастіана, свідки дива, охрестилися за прикладом свого господаря.

Чутки про те, що сталося, дійшли до Нерона, і він наказав привести християн до нього на суд у Рим. Тоді Сам Господь з’явився сповідникам і сказав: "Я буду з вами, і Нерон буде переможений, і всі, хто служить йому". Святому Віктору Господь звістив: "Від цього дня ім’я тобі буде Фотин – "Світлосяйний", бо багато хто, просвітлені тобою, навернуться до Мене". Святого Севастіана Господь підбадьорив: "Блаженний, хто звершить свій подвиг до кінця". Свята Фотина, сповіщена Спасителем про прийдешні страждання, у супроводі кількох християн вирушила з Карфагена до Рима й приєдналася до сповідників.

У Римі імператор наказав привести до себе святих і запитав їх, чи справді вони вірують у Христа. Усі сповідники рішуче відмовилися зректися Спасителя. Тоді імператор наказав роздробити на ковадлі кисті рук святих мучеників. Але під час катування сповідники не відчували болю, а руки мучениці Фотини залишилися неушкодженими. Нерон наказав святих Севастіана, Фотина і Йосію осліпити та ув’язнити, а святу Фотину з п’ятьма її сестрами – Анастасією, Фото, Фотидою, Параскевою і Кириакією – відправити до імператорського палацу під нагляд доньки Нерона Домніни. Але свята Фотина навернула до Христа Домніну і всіх її рабинь, які прийняли святе Хрещення. Навернула вона до Христа і волхва, який приніс отруєний напій, щоб умертвити сповідниць.

Минуло три роки, і Нерон послав до в’язниці по одного зі своїх слуг, які перебували в ув’язненні. Посланці повідомили йому, що святі Севастіан, Фотин і Йосія, які були осліплені, стали цілком здорові, і їх постійно відвідують люди, які слухають їхню проповідь; сама в’язниця перетворилася на світле й пахуче місце, де прославляється Бог. Тоді Нерон наказав розіп’яти святих сторч головою і впродовж трьох днів бити їх по оголеному тілу ременями. На четвертий день імператор послав слуг подивитися, чи живі мученики. Але, прийшовши на місце катувань, посланці тут же осліпли. У цей час Ангел Господній визволив мучеників і зцілив їх. Святі змилосердилися над осліплими слугами і своїми молитвами до Господа повернули їм зір. Ті, що прозріли, увірували у Христа і незабаром охрестилися.

У безсилій люті Нерон наказав здерти шкіру зі святої Фотини і кинути мученицю в колодязь. Мученикам Севастіану, Фотину і Йосії відсікли гомілки, кинули собакам, потім з них здерли шкіру. Страшні муки зазнали й сестри святої Фотини. Нерон наказав відрізати їм груди, а потім здерти шкіру. Вигадливий у жорстокостях імператор уготував найжорстокішу кару святій Фотиді: її прив’язали за ноги до верховин двох пригнутих дерев, які, розпрямившись, розірвали мученицю. Решту імператор наказав обезголовити. Святу Фотину витягли з колодязя і ув’язнили на 20 днів.

Після цього Нерон закликав її до себе і запитав, чи скориться вона тепер і чи принесе жертви ідолам. Свята Фотина плюнула імператорові в обличчя і, посміявшись з нього, сказала: "Нечестивий сліпче, заблуканий і безумний чоловіче! Невже ти вважаєш мене такою нерозумною, щоб я погодилася зректися Владики мого Христа і принесла жертву подібним до тебе сліпим ідолам?!"

Почувши такі слова, Нерон знову звелів кинути мученицю в колодязь, де вона віддала дух свій Господу (+ бл. 66).