Святий Едуард, король Англії
Святий Едуард, король Англії
, страстотерпець Пам’ять 18 березня, 3 вересня (перенесення мощей до Брукву́да в 1984 році; Кельт. і Брит.)
Син Едгара Миролюбного (Edgar the Peacable), короля Англії та імператора Великобританії. Едгар відновив монастирі в Англії та пожертвував їм багато земель. Він виселив із монастирів одружене духовенство, щоб вони могли бути законно зайняті монахами й черницями. Едуард народився в 960 році. Едуард був первородним, але був народжений до коронації Едгара, і його мати не була королевою.
Едгар овдовів після народження Едуарда і вступив у повторний шлюб з Етельдритою (Etheldritha), яка народила Етельреда (Ethelred).
Зійшов на англійський престол у 16-річному віці після смерті свого батька, він був помазаний на царювання св. Дунстаном (Dunstan), архієпископом Кентерберійським.
Після смерті короля Едгара королева Етельдрита намагалася висунути в спадкоємці свого сина, але цьому противився св. Дунстан. Молодому королю Едуарду протистояла аристократія, яка хотіла, щоб він розпустив монастирі й перерозподілив їхні землі. Едуард захищав їх разом зі св. Дунстаном. Частина дворян змовилася з королевою Етельдритою вбити Едуарда й поставити королем Етельреда, який потурав їхній вольниці. Свт. Дунстан Кентерберійський, першоієрарх Англійської Церкви, став на захист недоторканності монастирів і законності влади св. Едуарда, але сам ледь не був скинутий зі свого престолу.
18 березня 979 року Едуард їхав до замку Корф (Corfe), щоб поговорити зі своїм молодшим братом. Його мачуха, королева, привітала його і запропонувала йому ввійти. Він залишився на коні й сказав, що хотів лише поговорити з братом. Вона запропонувала йому щось випити. Один зі слуг королеви поцілував його і, в той час як король пив, завдав йому удару в груди. Кінь поскакав, несучи Едуарда, що заплутався однією ногою в стремені, доки не зупинився біля джерела біля замку. Етельдрита сховала тіло в хатині сліпої жінки в саду. Вночі жінка побачила яскраве сяйво, що виходило від тіла мертвого короля. Вона зрозуміла, що це був праведний король Едуард, і вона прозріла. Королева була незадоволена цим дивом і поховала тіло Едуарда в трясовині. Джерело, куди було кинуто тіло святого, отримало цілющі властивості, особливо зцілюючи сліпоту.
Мощі невинного страждальця незабаром були прославлені від Господа явними чудесами, і в 1008 році він був зарахований Англійською Церквою до лику святих.