Ікона Божої Матері «Сльозоточива Тихвінська»

Ікона Божої Матері Сльозоточива Тихвінська
Ікона Божої Матері Сльозоточива Тихвінська

відкрити картинку у великому розмірі

Ікона Божої Матері Сльозоточива Тихвінська

Монастирі Афона

Ікона Божої Матері Сльозоточива Тихвінська

Ця чудотворна ікона Богородиці була передана в дар благодійником монастиря – російським купцем із Петербурга М. А. В’юшиним. Вона розташована в правому проскинітарії головного храму скиту Пророка Іллі.

Під час робіт у вівтарній частині головного храму один зі священнослужителів побачив, як з очей Богородиці течуть сльози. Він одразу повідомив про побачене братству скиту; ченці, які також узріли це диво, рознесли вістку по Святій Горі Афон і по всьому православному світу. За рішенням скиту день святкування цього дива було призначено на 17 лютого.

Цар Росії Олександр II попросив допомоги в святогірців у турецькій війні, для чого звернувся з проханням про перенесення цієї ікони до місць воєнних дій, що, як вважається, зумовило перемогу російських військ. Воєначальники, які бачили на власні очі багато див Богородиці, благоговіли перед нею й особливо шанували її, обдаровуючи своїми медалями, які й донині прикрашають образ. Попри своє бажання залишити ікону в Росії, цар Олександр був змушений повернути її до скиту Пророка Іллі на Святу Гору Афон, попередньо виготовивши коштовний оклад. Періодично ікона продовжує точити сльози й допомагати стражденним.

Богородиця зображується з легким поворотом корпуса, наче схиляючись до немовляти Христа; Її ліва рука розташована на рівні грудей у жесті благословення. Права нога Христа розташована трохи нижче лівої з вивернутою ступнею. У лівій руці Він тримає закритий сувій і благословляє правою.

Ікона вкрита окладом із золота й срібла, переданим у дар царем Олександром II (1855-1881). Багато оздоблена риза залишає непокритими лише лики й руки двох постатей, а також ноги Христа. У нижній частині є напис старослов’янською мовою: "Образ Пресвятої Богородиці Тихвінської".

З погляду іконографії ця ікона Богородиці датується першою половиною XIX століття й відповідає закріпленому типу Одигітрії з елементами іконографії, що символізують майбутні Страсті Христові.

Ікона Богородиці Сльозоточивої скиту Пророка Іллі являє собою список з особливо шанованої в Росії ікони Богородиці Тихвінської. Згідно з переказом, ця ікона в 1383 році дивовижним чином була перенесена з Константинополя до невеликого російського міста Тихвін у районі Новгорода, де згодом було збудовано монастир, присвячений Божій Матері. Ця ікона була втрачена, але, починаючи з XVI століття, цей тип іконографії став особливо улюбленим у Росії, що підтверджується великою кількістю списків з цієї ікони, які збереглися до наших днів.

джерело: www.athos.guide