Ікона Божої Матері «Годувальниця»

Ікона Божої Матері Молокоживителька
Ікона Божої Матері Молокоживителька

відкрити картинку у великому розмірі

Ікона Божої Матері Молокоживителька

Монастирі Афона

Першообраз Божої Матері «Молокоживителька» – єдиної православної ікони, що зображує Богородицю, яка годує Божественного Немовля, зберігався колись у заснованому Савою Освяченим монастирі, що розташовувався неподалік Єрусалима. Святий Сава відійшов до Господа в 532 р., заповівши братії передати «Молокоживительку» в благословення певному знатному богомольцю царського роду, який носить те саме ім’я, що й він, – Сава. Шість століть по тому з’явився в лаврі на поклін сербський подвижник Сава, син короля, який відмовився заради чернечого життя успадковувати батьківський престол. Коли він молився біля гробу Сави Освяченого, свого небесного покровителя, ігуменський жезл преподобного, що стояв тут-таки, несподівано впав на підлогу, а ікона Пресвятої Богородиці, що стояла до того нерухомо, раптом кілька разів нахилилася… Розцінивши все це як знак виконання давнього пророцтва, ченці віддали Саві Сербському і заповідану йому «Молокоживительку» (разом з іншою іконою Божої Матері – «Трирукою»), і ігуменський жезл. Від святителя Сави Сербського «Молокоживителька» перейшла до Хіландарського монастиря на Афоні, до відновлення та розширення якого він мав разом зі своїм батьком, у чернецтві Симеоном, безпосередню причетність. Для ченців, які бажали подвизатися на самоті, ними було збудовано окрему від монастиря келію в центрі Афона – Карею. Її настоятель мав повну незалежність. Зв’язок із Хіландарем полягав лише в тому, що настоятеля келії обирав і поставляв хіландарський ігумен. Для влаштування чернечого життя в келії святий Сава написав особливий статут (Типік), що став зразковим для сербського скитського чернецтва. Згідно з ним, монах, який подвизається в келії, мав прочитувати щодня всю Псалтир і приймати їжу впродовж п’яти днів лише раз на день, а в понеділок, середу та п’ятницю ще й без вина та олії. У церкві при Карейській келії, названій згодом Типикарницею, оскільки в ній і перебував Типік святителя Сави, і було поставлено «Молокоживительку». Дивовижно, але ікону Божої Матері встановили тут не по ліву сторону від царських врат, а по праву, де зазвичай розташовують ікони Спасителя та Пресвятої Трійці… Віднайдення першої російської (Хрестогорської) «Молокоживительки» відносять до 1650 р. Її було виявлено на високому дереві в урочищі Хрестогорськ за 20 верст від Мінська. На місці її явлення збудували храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці, в якому її й було поміщено над царськими вратами. Щоб віруючі могли прикластися до неї, було влаштовано особливий механізм для спуску ікони вниз. Залишилося багато переказів про чудотворну силу цієї ікони, згадують, зокрема, що вона рятувала людей під час нашестя шведів. У середині XIX ст. прославився ще один список «Молокоживительки», привезений до Росії схимонахом Іллінського скиту на Афоні Ігнатієм. Його було послано до Росії для збирання пожертв, і він був благословлений на дорогу цією іконою. У Харкові від неї було явлено перше диво – у столяра, який поправляв кіот ікони без належного благоговіння, відібрало руки. Покаянні молитви перед привезеним образом принесли йому зцілення, і за цим першим дивом послідувало й безліч інших: в Єльці, Задонську, Тулі, Москві… З Іллінським же скитом пов’язують походження відомих ікон Божої Матері «Молокоживителька», що перебувають у Москві та Одесі. Настоятель скиту Гавриїл, нині зарахований до лику святих, підніс 1894 р. список «Молокоживительки» афонського письма «у дар і благословення до храму Богоявлення, що на Єлоховому полі» на згадку про двомісячне перебування «в оному храмі» чудотворного образу з Іллінського скиту. У 1894–1896 рр. архімандрит Гавриїл звів на Іллінському подвір’ї в Одесі розкішний трипрестольний храм у візантійському стилі. Головний престол у ньому було освячено в ім’я чудотворної ікони Божої Матері «Молокоживителька». У храмі, крім інших святинь, було поміщено й привезену з Афона ікону Божої Матері «Молокоживителька». Сьогодні вона перебуває в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі. На її рамі закріплено найрідкісніші святині: частину ризи Христа Спасителя та частину хітона Пресвятої Богородиці. У збудованому архімандритом Гавриїлом Свято-Іллінському соборі перебуває тепер інший, пізніший список ікони «Молокоживителька». Не так давно було віднайдено й аналойну ікону Божої Матері «Молокоживителька» з написом на звороті самого преподобного Гавриїла Афонського… На окремих списках ікони «Молокоживителька» можуть бути накреслені грецькою та в слов’янському перекладі слова тропаря: «Радуйся, Владычице, жизни нашей Питательнице, млеком своим Господа, яко Младенца, питавшая!». До ікони Божої Матері «Молокоживителька» зазвичай звертаються по допомогу матері, що годують груддю.

джерело: www.

eg-online.ru