Ікона Богородиці «Годувальниця»

Ікона Богородиці «Молокоживителька»

Культ Богородиці «Молокоживительки», мабуть, найстаріший з культів Пресвятої Діви в християнстві. Фреска в римських катакомбах Прісцилли (друга половина II століття) – найдавніше зображення з цим сюжетом і водночас найдавніше відоме на сьогодні зображення Діви Марії.

Давнішу – фреску із сюжетом «Поклоніння волхвів», яка, за повідомленням візантиніста Никодима Кондакова, перебувала в тих самих катакомбах і датувалася фахівцями початком II століття, – зберегти не вдалося. Проте ще на початку XX століття вона існувала.

Особливо розвинувся культ Богородиці «Молокоживительки» в Єгипті, де існувала й нині існує Коптська церква. Фреска Богородиці, яка годує маленького Ісуса молоком із грудей, збереглася на вцілілих стінах коптського монастиря святого Єремії в Саккарі (V–X століття). Її датовано V–VII століттями – принаймні вона з’явилася до арабського завоювання Єгипту (640–641). Інша фреска приблизно того самого періоду – на руїнах монастиря преподобного Аполлонія Єгипетського (або Фіваїдського) в Бауїті (IV–XI століття).

І хоча, як уже згадувалося, найдавніше зображення Діви Марії «Молокоживительки» перебуває в Римі, проте, вважає Никодим Кондаков, саме коптські зображення стали джерелом запозичень мотиву Богородиці «Молокоживительки» на Заході. Головно – через південні Францію та Італію в епоху Каролінґів.

Результатом такого запозичення можна вважати зображення «Молокоживительки» на троні в оточенні двох постатей, вирізане на обкладинці зі слонової кістки відомого Євангелія з Меца, датованого IX століттям.

Культ Богородиці «Молокоживительки» був поширений в Італії. У лівому нефі базиліки Сан-Джованні-Еванджеліста в Равенні збереглося мозаїчне зображення Діви Марії «Молокоживительки» початку XIII століття. На початку – в першій половині XIV століття зображення Пресвятої Діви, яка годує груддю немовля Ісуса, можна було побачити в храмах Тоскани та Флоренції.

У першій половині 1370-х років майстер раннього Відродження Барнаба да Модена створив ікону Богородиці «Молокоживительки» – саме з неї широко запозичувалася манера зображати маленького Ісуса, який тримає рукою свою ніжку.

Але найвідомішим у світі зображенням Діви Марії, яка годує груддю немовля Ісуса, є картина «Мадонна Літта» Леонардо да Вінчі. У 1490–1491 роках він написав її для мерії Мілана.

Уже в VII столітті на Заході існував культ молока Пресвятої Діви. Давньою християнською святинею є Молочна печера у Віфлеємі. За переказом, тут зупинялася Свята Родина під час втечі до Єгипту, на цьому самому місці Діва Марія годувала груддю маленького Христа. У V столітті тут існував храм, на залишках якого нині стоїть церква ордену францисканців.

Після ухвалення Тридентським собором (1545–1563) указу про заборону зображення оголеного тіла випадки створення зображень Богородиці, яка годує Немовля, поступово зменшувалися, доки майже не припинилися. Тому культ Діви Марії «Молокоживительки» на Заході, на відміну від православного Сходу, далі не розвинувся.

У візантійському сакральному мистецтві сюжет «Молокоживительки» з’явився лише в XIV столітті внаслідок запозичення із Заходу. Поширився переважно в Греції та в балканських країнах.

Існує, однак, і суто православна версія походження ікони Богородиці «Молокоживительки». Щоправда, вона не пояснює появи оригіналу ікони й ґрунтується переважно на переказах. Згідно з цією версією, ікона Богородиця «Молокоживителька», визнана чудотворною, перебувала вже в V столітті н. е. на Афоні й була передана преподобному Саві Освяченому (439–532). Він створив лавру під Єрусалимом, названу пізніше його іменем. За переказом, Сава Освячений перед смертю заповів передати ікону прочанинові царського походження з тим самим іменем, який відвідає засновану ним Лавру. Це сталося лише в XIII столітті. Прочанином виявився єпископ Сава Сербський (1169–1236) – православний святий, син сербського великого князя Стефана Немані, відомий просвітитель. Разом із «Молокоживителькою» йому було передано ікону Богородиці «Трирука».

Богородиці «Молокоживительки», що належав Саві Освяченому, доки її не перенесли до сербської Постниці (сербський скит) на Афоні.

У 1860 році список ікони було привезено до Курської губернії.

В Україні шановані списки чудотворної ікони перебувають у Свято-Успенському Патріаршому та Свято-Іллінському монастирях міста Одеси. Проте ця ікона не була поширена в українських церквах, хоча й була досить популярна як домашня.

У Тулі в 1859 році було створено єдиний у Росії монастир на честь ікони Пресвятої Богородиці «Молокоживителька» – Богородичний Пантелеймонів Щегловський чоловічий монастир.

Ікона Богородиці «Годувальниця»

☩☩☩

Ікона Богоматері, іменована Молокоживителька, нині перебуває на Афоні

, у церкві Карейської Келії, що належить Хіландарському монастирю. Усне передання, що досі зберігається в цій обителі, говорить, що спочатку ця ікона перебувала в лаврі святого Сави Освяченого, яка розташована за вісімнадцять верст від Єрусалима.

Великий засновник єдиної лаври на Сході, св. Сава Освячений перед своєю блаженною кончиною звернувся до братії, що оточувала його смертне ложе, і пророчо сказав, що з часом відвідає його обитель однойменний з ним богомолець царського роду із Сербії, також на ім’я Сава, якому й має бути віддана ікона Богоматері Молокоживительки від обителі в благословення. Св. Сава Освячений мирно відійшов до Господа в четвертий рік царювання Юстиніана Великого, у 532 році.

Понад шість століть по смерті преподобного пронеслося над заснованою ним палестинською обителлю. Ікона Богородиці, іменована Молокоживителька, непорушно стояла на своєму місці, очікуючи виконання тих пророчих передсмертних заповітів св. Сави про неї, які переходили в його монастирі усним переданням із віку в вік.

Виконання передбачень настало лише в XIII столітті, коли справді прибув до Палестини св. Сава, архієпископ Сербський. Йому було передано пророчий заповіт св. Сави Освяченого й вручено ікону Божественної Молокоживительки разом з іншою іконою Богоматері, так званою «Трирукою» (відомості про яку розміщено під 28 червня).

На зворотному шляху з Палестини до Сербії св. Сава відвідав Афонську Гору, де ним було засновано Хіландарський монастир. Цьому-то своєму монастирю він і залишив невід’ємною спадщиною та найкращою окрасою ікону Пресвятої Богородиці Молокоживительки, поставивши її в церкві при Карейській Келії, що належить Хіландарю, названій згодом Типикарницею, оскільки в ній зберігався написаний св. Савою типік, або статут. Другу ж ікону Трирукої він узяв із собою до Сербії. Це було під час першої подорожі св. Сави Сербського до Палестини.

Мимоволі привертає увагу та обставина, що ікона Молокоживителька, всупереч загальному звичаю нашої східної церкви, була св. Савою Сербським поставлена й досі залишається в іконостасі не по ліву сторону від царських врат, а по праву, де зазвичай ставиться ікона або Святої Трійці, або Спасителя. Образ же Господа Вседержителя в цій церкві посідає місце по ліву сторону від царських врат, де власне мала б стояти ікона Божої Матері.

Зображення лику Божої Матері та Її Божественного Немовляти на іконі Молокоживителька виразне, прекрасне й у суворо церковному стилі. Цю ікону сміливо можна зарахувати до найкращих зразків візантійської школи, таких рідкісних нині.

Є ще одна ікона Богоматері, що носить ім’я Молокоживительки. Вона перебуває в Іллінському скиті на Афоні й належить до числа місцево шанованих ікон.

Джерело: Книга "Є. Поселянін. Богоматір. Опис Її земного життя і чудотворних ікон" [1914]

зображення Богородиці – в образі Молокоживительки. Середина ІІ ст. н. е. Рим, катакомби св. Прісцилли
зображення Богородиці – в образі Молокоживительки. Середина ІІ ст. н. е. Рим, катакомби св. Прісцилли

Ікона Богородиці Молокоживителька Фреска II століття Рим, катакомби св. Прісцилли Італія

Фреска Божої Матері Молокоживителька 6 століття Єгипет
Фреска Божої Матері Молокоживителька 6 століття Єгипет

Фреска Божої Матері Молокоживителька VI століття Єгипет

Ікона Богородиці «Молокоживителька»
Ікона Богородиці «Молокоживителька»

Ікона Богородиці «Молокоживителька» XIII століття Монастирі Афона

Ікона Божої Матері Молокоживителька 13 століття Афон
Ікона Божої Матері Молокоживителька 13 століття Афон

Ікона Божої Матері Молокоживителька XIII століття Монастирі Афона

Барнаба да Модена. «Пресвята Діва з Немовлям». Між 1370 і 1375 роком. Лувр, Париж
Барнаба да Модена. «Пресвята Діва з Немовлям». Між 1370 і 1375 роком. Лувр, Париж

Ікона Богородиці Молокоживителька Дошка, темпера XIV століття італійський художник Лувр, Париж

Ікона Божої Матері Молокоживителька 14 століття Італія
Ікона Божої Матері Молокоживителька 14 століття Італія

Фреска Богородиці Молокоживителька Дошка, темпера XIV століття Італія

Леонардо да Вінчі. «Мадонна Літта». Близько 1490 року. Ермітаж, Санкт-Петербург
Леонардо да Вінчі. «Мадонна Літта». Близько 1490 року. Ермітаж, Санкт-Петербург

Мадонна Літта (Молокоживителька) XV століття Леонардо да Вінчі Ермітаж, Санкт-Петербург

Ікона Божої Матері Молокоживителька Крит
Ікона Божої Матері Молокоживителька Крит

Ікона Божої Матері Молокоживителька Дошка, темпера Крит

Георгій Побідоносець Україна
Георгій Побідоносець Україна

Молокоживителька ікона Богородиці Кінець ХІХ – початок XX століття Музей української домашньої ікони, «Замок Радомисль» Україна