Ікона Божої Матері «Єлеоточива»

Ікона Божої Матері «Єлеоточива»
Ікона Божої Матері «Єлеоточива»

відкрити картинку у великому розмірі

Ікона Божої Матері «Єлеоточива» XIV століття

Монастирі Афону

Ікона Божої Матері «Єлеоточива»

Ікона Богородиці Єлеоточива знаходиться в монастирі Ватопед. Назва цієї ікони пов’язана з дивом, яке вона явила. Одного разу, коли посаду дохіара монастиря обіймав преподобний Геннадій, в обителі почало закінчуватися масло і, з метою економії, Геннадій став видавати масло потроху, лише на потреби церкви. Кухар монастиря поскаржився ігуменові, а той, уповаючи на допомогу Божої Матері, наказав видавати масло всьому братству, як і раніше. Згодом, коли дохіар прийшов подивитися, чи не вичерпалися запаси масла, він виявив, що воно перелилося з посудини на підлогу і сягає дверей. З тих самих пір ця ікона Богородиці називається також «Дохіаріса».

День ікони Богородиці Єлеоточивої святкується в П’ятницю Світлого тижня

, коли вона переноситься святковим хресним ходом до головного храму монастиря і поміщається на особливий трон у лівій стороні проскінітарія. Таким самим чином вона повертається на своє місце після служби в Томину Неділю.

Богородиця зображується такою, що тримає в Своїх обіймах Немовля Христа на лівій руці, тоді як Її права рука піднята на рівні грудей у жесті благословення. Христос зображується анфас, благословляючи правою рукою; у Його лівій руці – закритий сувій.

Срібний оклад ікони вкриває тло, німби та раму; він являє собою послідовне химерне переплетення рослинних мотивів. У кутах рами зображуються постаті пророка Ісаї (у лівому верхньому куті), святого Іоанна Предтечі (у правому верхньому куті) та апостола Матея (у нижньому правому куті). Зображення лівого нижнього кута, на жаль, не збереглося до наших днів. Цей оклад спочатку використовувався для іншої ікони і датується XIII-XIV століттям.

З погляду іконографії, беручи до уваги положення постатей Богородиці та Христа, а також їхні жести, Богородиця Єлеоточива належить до усталеного традиційного типу Одигітрії.

За своїми стилістичними особливостями ця ікона датується другою половиною XIV століття.

джерело: www.athos.guide