Ікона Божої Матері «Віматарісса – Вівтарниця»

Ікона Божої Матері Вімматаріса «Вівтарна»
Ікона Божої Матері Вімматаріса «Вівтарна»

відкрити картинку у великому розмірі

Ікона Божої Матері Вімматаріса «Вівтарна» XII століття

Монастирі Афону

Ікона Божої Матері Вімматаріса «Вівтарна»

Ця чудотворна ікона знаходиться у вівтарній частині головного храму монастиря Ватопед, у зв’язку з чим була названа "Вівтарна". У X столітті, коли араби здійснили напад на монастир, ієродиякон Сава встиг сховати ікону Богородиці разом з хрестом Костянтина Великого в колодязі, що знаходиться у вівтарній частині, поставивши запалену лампаду перед іконою. Самому ієродияконові не вдалося втекти: його було схоплено і продано в рабство на острові Крит. Коли по спливу 70 років його було звільнено і він повернувся до монастиря, він показав ігуменові колодязь, де були виявлені ікона і хрест. Ікона стояла над водою, а перед нею горіла все та сама запалена лампада. Ця лампада досі горить праворуч від чудотворної ікони. Друга назва ікони – «Ктиторська», оскільки вона існує від часів трьох засновників монастиря: Афанасія, Миколая та Антонія.

Ікона переноситься з вівтарної частини на особливий трон ліворуч від північно-східної колони головного храму: 1. Від Страсної Суботи до Вівторка Світлого тижня; 2. 25 березня, у день Благовіщення; 3. 20 липня, у день святкування пророка Іллі; 4. 15 серпня, у день Успіння Пресвятої Богородиці; 5. Від Різдва до Богоявлення.

Великий Хресний хід з іконою Богородиці Вівтарної звершується навколо монастиря у Вівторок Світлого тижня, а також у день святкування Пророка Іллі. У першу неділю кожного місяця, коли відбувається освячення води в купелі, ікона переноситься туди священнослужителями. Під час вечірньої служби кожного понеділка співається особливий молебний канон Вівтарній, а у вівторок звершується Божественна літургія в головному храмі. У Суботу Акафіста у вівтарній частині храму перед іконою читається вітання Богородиці.

З погляду іконографії ікона належить до типу Богородиці Одигітрії, але вона не зображується анфас, оскільки Її голова злегка нахилена до Немовляти Христа, Якого Пресвята Діва тримає в Своїх обіймах лівою рукою, тоді як Її права рука перебуває на рівні грудей у жесті благословення. Христос звернув Свій погляд на Богородицю, у Його лівій руці перебуває закритий сувій; Своєю правою рукою Він благословляє віруючих.

У XIX столітті лики Богородиці та Христа було вкрито новим шаром зображень.

Срібний оклад ікони з позолотою складається з кількох частин, що належать до різних епох, які залишили непокритими лише обличчя двох постатей. Частини найдавнішого окладу, виконані в техніці смальти, зберігаються у верхній і нижній частині рами. У нижній частині рами збереглися дарчий напис ігумена монастиря Феостирикта: "Для відпущення гріхів і прощення раба Божого ченця й ігумена монастиря Ватопед і всього братства".

Згідно із сербськими джерелами, цей ігумен пов’язаний з періодом перебування святого Сави в монастирі Ватопед на Святій Горі близько 1192 року, а також його батька Стефана Немані 1197 року. Ця інформація в поєднанні зі стилістичними особливостями першого окладу дозволяє датувати ризу другою половиною XII століття.

Перший оклад, а також тло ікони, вкрили пізніші оклади, частини яких датуються з XIV по XIX століття. Вертикальні боки рами вкриті окладом XIV століття, прикрашеним сценами з життя Богородиці та зображеннями святих і апостолів. Німб Богородиці датується другою половиною XVI століття, а тло ікони відносять до 1690 року.

До другої половини XVIII століття відноситься покрив голови Богородиці, тоді як Її корона, а також обрамлення верхньої та нижньої частини рами датуються серединою XIX століття.

Ікона Богородиці Вівтарної на своїх пізніших копіях називається також «Ватопедською», оскільки є головною іконою монастиря.

Незважаючи на те, що дослідники датували цю ікону кінцем XV – початком XVI століття, згадка імені ігумена монастиря на найдавнішому окладі дає змогу припускати, що ікона існувала вже наприкінці XII століття.

Датувати ікону точніше не видається можливим унаслідок потемнінь, спричинених тим, що перед іконою протягом багатьох століть горить лампада.

джерело: www.athos.guide