Ікона «Тайна вечеря»

Таємна Вечеря
Таємна вечеря – подія новозавітної історії, остання трапеза Ісуса Христа зі Своїми дванадцятьма найближчими учнями
, під час якої Він установив таїнство Євхаристії, дав заповіді про смирення і християнську любов, передрік зраду одного з учнів та майбутні долі християнської церкви і всього світу. Таємна вечеря – подія останніх днів земного життя Ісуса Христа, про яку розповідають усі Євангелія, а також Перше послання апостола Павла до коринфян.
Синоптичні Євангелія розповідають, що першого дня опріснків Ісус послав двох учнів – апостолів Петра й Іоанна – до міста, тобто до Єрусалима, приготувати все до святкування Пасхи (пасхальну трапезу), і вони приготували. Увечері Ісус возліг з дванадцятьма учнями (апостолами) до трапези, під час якої Він передрік зраду одного з них. На Таємній вечері Христом було встановлено головне таїнство християнської віри – Євхаристію, що в перекладі з грецької означає «подяка».
Православна церква згадує встановлення таїнства Євхаристії, яке відбулося під час Таємної вечері, у Великий четвер.
Крім того, протягом року (а не лише у Великий четвер) на літургії перед причастям читається молитва, складена Іоанном Золотоустим і що починається словами: «Вечери Твоея тайныя днесь, Сыне Божий, причастника мя приими…» Таким чином, події Таємної вечері постійно згадуються під час звершення кожної літургії. Слова Ісуса Христа «Приимите, ядите, сие есть Тело Мое…» і «Сия есть Кровь Моя Нового Завета, за вас и за многих изливаемая во оставление грехов» вимовляються священником на літургії під час Євхаристійного канону.
Таємна вечеря є сюжетом безлічі ікон і картин, з яких найвідоміший, імовірно, твір – це «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі. Проте багато експертів вважають, що картина Олександра Іванова точніше зображує східні традиції того часу. У Палестині за часів Ісуса стільці ще не були поширені, тому під час прийняття їжі люди сиділи по-східному.