Ікона «Софія – Премудрість Божа»

Ікона Софія Премудрість Божа
На Русі є багато ікон із зображенням Софії, Премудрості Божої, – наприклад, у Києві, Новгороді, Вологді, Тобольську, в Москві, в Троїце-Сергієвій лаврі та в інших місцях. Усі вони, зображуючи Божу Матір і втілену від Неї Іпостасну Премудрість – Сина Божого, виражають одну головну думку. Під Премудрістю, або Софією, розуміють Сина Божого на підставі IX розділу книги Приповістей Соломонових, де сказано: «Премудрість созда Себе дом и утверди столпов седмь». У цих словах міститься вказівка на Христа, Сина Божого, Який у Посланнях апостольських називається Божою силою і «Божою Премудрістю»; а в слові «дім» міститься вказівка на Пресвяту Діву Марію, яка послужила втіленню Сина Божого. На підставі цих слів будується зображення ікон Св. Софії, Премудрості Божої.
Найдавніша з таких ікон – образ Софії, Премудрості Божої, що перебуває в Києві
, у Софійському соборі; ікона, запозичена з церкви Юстиніана у Візантії, зображує поєднання Церкви Небесної та земної через втілення Сина Божого – Премудрості Божої. На ній зображено дім, або храм, і в ньому Богоматір, що стоїть у хітоні, з покривалом на голові, під сінню, яку підтримують сім стовпів. Руки і долоні Її розпростерті, а стопи утверджені на серпоподібному місяці. На персях Богоматері спочиває Предвічне Немовля, правою рукою благословляючи, а в лівій тримаючи державу. На карнизі сіні накреслено слова книги Приповістей: «Премудрость созда Себе дом и утверди столпов седмь». Над сінню посередині зображено Духа Святого, оточеного променями, а трохи вище, також оточеного сяйвом, – Бога Отця, який тримає в лівій руці державу, а правою благословляє; з уст Його виходять слова: «Аз утвердих стопы Ея». По обидва боки від зображення Бога Отця і Духа Святого представлено сім архангелів із розпростертими крилами та зі знаками їхнього служіння в руках: з правого боку Михаїл із полум’яним мечем, Уріїл із блискавкою, опущеною вниз, і Рафаїл з алавастром мира; з лівого боку Гавриїл з квіткою лілії, Селафіїл з чотками, Єгудіїл з царською короною і Варахіїл з пучком квітів на білій хустині.
Під хмарою з серпоподібним місяцем, що править за підніжжя Богоматері, зображено амвон із сімома сходинами, який зображує церкву Божу на землі з старозавітними таємновидцями втілення Премудрості – праотцями та пророками. З правого боку, на четвертій сходинці зверху, зображено Мойсея зі скрижалями, на яких накреслено слова: «Радуйся, скрижале Божия, на ней же перстом Отчим написася слово Божие». За Мойсеєм на наступній сходинці в низхідному порядку зображено: Аарона в мітрі як первосвященника і з жезлом, що розцвів, та Давида в короні, царській мантії і з ковчегом Завіту. З лівого боку навпроти Мойсея на одній з ним сходинці стоїть пророк Ісая з хартією, що звисає з лівого плеча, на якій видно напис: «Се Дева во чреве приимет и родит Сына». Далі стоять Єремія зі сувоєм, Єзекіїль із брамою замкненою та Даниїл з каменем у руках. Крім того, на кожній із семи сходинок цього амвона накреслено по одному слову: віра, надія, любов, чистота, смирення, благість і слава. Сім сходинок амвона утверджуються на семи стовпах, на яких розміщено взяті з Апокаліпсиса зображення та їхні пояснення. На першому стовпі зображено 7 очей із написом: дар поради; на другому – семисвічник із написом: дар розуму; на третьому – книгу з 7 підвішеними печатями і написом: дар премудрості. З лівого боку на першому крайньому стовпі зображено 7 сурем і напис: дар кріпості; на другому – праву руку з 7 зорями і написом: дар відання; на третьому – 7 кадильниць, що димлять, і напис: дар благочестя; на четвертому і останньому стовпі – 7 струменів блискавки з написом: дар страху Божого. Таким чином, на цій іконі, за винятком Богоматері та св. Трійці, усі особи й речі пристосовані до сімкового числа і мають символічне значення. Таке зображення Київської ікони Софії – Премудрості Божої.
Не всі зображення Софії – Премудрості Божої однакові. Новгородська ікона Софії в Софійському соборі є різновидом Деісуса, або, правильніше, Деісіса (грецьке слово «деісис» означає моління; так називаються ікони, що зображують Спасителя, а перед Ним Богоматір та Іоанна Предтечу в молитовному положенні). На цій іконі зображено Господа Вседержителя в царському одязі, з вогняними крилами, на вогняному престолі, що утверджується на семи стовпах. Навколо Вседержителя блакитне небо, поцятковане зорями. По боках зображено Божу Матір та Іоанна Предтечу як найближчих свідків втілення Слова Божого. Угорі зображено Спасителя у вогняному колі, на якому є напис: «Премудрість Божа». Вище від цього знову зображено блакитне зоряне небо, і тут на золотому престолі лежить Євангеліє, перед яким шість ангелів (по три з кожного боку) преклоняють коліна.
Новгородська ікона Софії вважається чудотворною. Збережена історична звістка свідчить, що від цієї ікони у 1542 році отримала зцілення одна жінка, яка страждала на хворобу очей. Усі зображення Софії – Премудрості Божої виражають думку про Матір Божу, яка послужила знаряддям для втілення Іпостасної Премудрості – Сина Божого. З цієї причини й святкування ікони Софії звершується Православною церквою в Богородичні дні і переважно на Різдво Богородиці, як у Києві, або ж на Успіння Пресвятої Богородиці, як у Новгороді, Вологді, Тобольську, Москві та інших місцях, де є ікони Софії – Премудрості Божої.