Ієрусалимська ікона Божої Матері
За благочестивим переказом Церкви, деякі з давніх чудотворних образів Божої Матері були написані першим іконописцем, святим апостолом та євангелістом Лукою ще за часів земного життя Приснодіви. До них відносять Володимирську, Смоленську та інші ікони. Вважається, що образ Єрусалимської ікони був написаний також апостолом Лукою, причому це сталося на Святій Землі, в Гефсиманії, на п'ятнадцятий рік після піднесення Спасителя на небо.
При візантійському імператорі Леві Великому (457-474) Єрусалимська ікона була перенесена до Константинополя і поміщена в храмі Богоматері, що називається «Пігій», тобто «Джерело». При імператорі Іраклії (575—641) місто взяли в облогу скіфи, воно не було взято лише завдяки всенародній молитві перед цією іконою. На згадку про таке диво образ перенесли до одного з головних храмів Візантії — Влахернської церкви, де він і залишався протягом майже трьох століть.
На початку Х століття Єрусалимська ікона потрапила до кримського міста Херсонеса, звідки князь Володимир Святий взяв ікону до Києва. Коли ж за киянами святе хрещення і навернення в християнство прийняли новгородці, князь послав цей образ їм у напуття. Адже «Одигітрія» і означає «Путівниця».
Понад чотириста років образ Богородиці перебував у Софійському соборі Великого Новгорода. Його шануванням тут зумовлена особлива любов до Єрусалимської ікони у багатьох градах та весях Руської Півночі.
Композиційні особливості ікони такі. Богоматір з Немовлям на правій руці зображена до пояса і дивиться на зверненого до Неї Сина. Мафорій, вільно спадаючи з голови Богородиці, є яскравим, частіше червоним, виворотом у відворотах. Дзеркальне відображення цього іконографічного типу називається Богоматір Грузинська - ця ікона також особливо шанувалося в давніх новгородських землях.
У середині XVI століття, за правління царя Іоанна Грозного, Єрусалимська ікона була взята в московський Успенський собор і поміщена серед інших святинь. Ікона перебувала у Кремлі до 1812 року, коли була захоплена французами та відвезена до Франції. У Парижі, в соборі Паризької Богоматері, ікона зберігається й досі.