Ікона Божої Матері «Одигітрія» Седмієзерна
Старовинний чудотворний список Смоленської ікони, який тривалий час був головною святинею Седмієзерної Богородицької пустелі під Казанню.
Засновник пустелі монах Євфимій в 1615 приніс ікону з Великого Устюга. Ікона прославилася в 1654-1655 році під час епідемії морової виразки (чуми), що в перші ж дні майже спустошила Казань.
За переказами, одна благочестива черниця уві сні побачила старця в єпископському одязі, яке звелів жителям міста постити сім днів і доставити до міста ікону Богородиці із Седмієзерної пустелі.
Після хресного ходу Казань з іконою епідемія пішла на спад, а люди, яким вдалося прикластися до чудотворного образу, одужали.
Після цього ікона ще довгий час залишалася в Казані, і багато хто приходив поклонитися їй. У 1771 році Божа Мати по молитвах перед цією іконою знову позбавила Казань чуми. У 1804 році комендант міста, який страждав на тяжку хворобу ніг, одужав, приклавшись до чудотворного образу.
Після закриття Седмієзерної пустелі у 1928 році ікона була перенесена до кафедрального Петропавлівського собору Казані, де знаходиться й досі.