Святий преподобний Олексій Карпаторуський
(Кабалюк Олександр; 12.09.1877 — 2.12.1947) — місіонер та видатний діяч Православної Церкви Чеських земель та Словаччини рубежу ХІХ–ХХ століть. Народився у родині лісоруба на Закарпатті. У дитинстві вступив послушником до уніатського монастиря Кіш-Баранія, але незабаром пішов на Афон до російського монастиря вмч. Пантелеимона, де й прийняв Православ'я. Звідти його направляють до Росії послушником до Яблочинського Свято-Онуфріївського монастиря на Холмщині. 5 травня 1910 р. прийняв чернецтво, 15 серпня 1910 р. висвячений у сан ієромонаха. Повернувся на Підкарпатську Русь та розпочав проповідь Православ'я серед уніатів. В результаті місіонерських праць отця Алексія до 1912 р. повернулися до Православ'я близько 35000 уніатів у селах Іза, Великі Лучки, Ясіня, Хуст, Липча, Білки, Ільниця, Чумалево, Теребля та ін. колонія. Там він продовжив свій місіонерський подвиг, і багато тисяч карпаторосів повернулися до віри батьків.
Коли отець Алексій повернувся до Австро-Угорщини, католицька влада організувала Мараморош-Сігетський процес (1913–1914), на якому він разом з іншими 95 патріотами Карпатської Русі, діячами православного руху, був звинувачений у «державній зраді» і поміщений у концентраційний лагер. Після звільнення, 1921 р., отець Алексій став ігуменом, 1923 р. — архімандритом заснованого ним Свято-Микільського монастиря в с. Іза
Похований на цвинтарі с. Іза Хустського району на Закарпатті в Україні. Влітку 1999 р. знайдено мощі святого.
(Кабалюк Олександр; 12.09.1877 — 2.12.1947) — місіонер та видатний діяч Православної Церкви Чеських земель та Словаччини рубежу ХІХ–ХХ століть. Народився у родині лісоруба на Закарпатті. У дитинстві вступив послушником до уніатського монастиря Кіш-Баранія, але незабаром пішов на Афон до російського монастиря вмч. Пантелеимона, де й прийняв Православ'я. Звідти його направляють до Росії послушником до Яблочинського Свято-Онуфріївського монастиря на Холмщині. 5 травня 1910 р. прийняв чернецтво, 15 серпня 1910 р. висвячений у сан ієромонаха. Повернувся на Підкарпатську Русь та розпочав проповідь Православ'я серед уніатів. В результаті місіонерських праць отця Алексія до 1912 р. повернулися до Православ'я близько 35000 уніатів у селах Іза, Великі Лучки, Ясіня, Хуст, Липча, Білки, Ільниця, Чумалево, Теребля та ін. колонія. Там він продовжив свій місіонерський подвиг, і багато тисяч карпаторосів повернулися до віри батьків.
Коли отець Алексій повернувся до Австро-Угорщини, католицька влада організувала Мараморош-Сігетський процес (1913–1914), на якому він разом з іншими 95 патріотами Карпатської Русі, діячами православного руху, був звинувачений у «державній зраді» і поміщений у концентраційний лагер. Після звільнення, 1921 р., отець Алексій став ігуменом, 1923 р. — архімандритом заснованого ним Свято-Микільського монастиря в с. Іза
Похований на цвинтарі с. Іза Хустського району на Закарпатті в Україні. Влітку 1999 р. знайдено мощі святого.