Свята Камілла
Свята Камілла народилася в Італії, на початку п'ятого століття, у місті Центумцелли (сучасна Чивітавек'я). Батьки її були язичниками. У Камілли було чотири сестри - Магненція (Магнанція), Паладія, Максима та Поркарія (Порція).
За Божим промислом Камілла та її сестри перебували в Равенні, коли в це місто прибув з Галлії святитель Герман, єпископ Осерський (Оксерський). На той час Равенна була столицею Західної Римської імперії. Святитель Герман вирушив до імператорського двору, щоб клопотати про милість жителів Арморики (Бретані), які підняли повстання.
Під час перебування в Равенні Камілла та її сестри були свідками дивовижних чудес та зцілень, здійснених єпископом Германом – одним із найвидатніших святих Галлії. Наставлені у вірі самим святителем, всі сестри прийняли хрещення і повністю присвятили себе Богові, давши обітницю дівства.
31 липня 448 року святитель Герман помер, передбачивши свою кончину. Згідно з висловленим ним перед смертю бажанням, тіло його було вирішено відвезти до Осера. Безліч віруючих в урочистій процесії зі співом псалмів супроводжували останки шанованого християнами святителя. Учениці святого Германа – Камілла та її сестри – також вирішили піти до Галії.
Процесія з тілом святителя прибула до Осера у вересні 448 року. Лише двоє з п'яти сестер змогли бути присутніми на похороні святителя Германа: Камілла, Магненція та Паладія померли у дорозі до прибуття в Осер. На честь цих святих дів отримали свої назви три села в Бургундії (сучасний департамент Йонна), які вже в X столітті залучали багато паломників.
Свята Камілла померла неподалік Осера, в поселенні, що називалося Вікус Сколіва (Vicus Scoliva), а згодом Еколів (Escolives). На її могилі сталися чудеса. Потім було збудовано присвячену святій Каміллі церкву. У XVI столітті під час релігійних воєн у Франції святі мощі Камілли були спалені кальвіністами.
.Нині село Еколів називається на честь святої Камілли – Еколів-Сент-Камій (Escolives-Sainte-Camille).
Пам'ять святої Камілли Осерської - 3 березня.
На честь святої Паладії отримало свою назву село Сент-Палле (Sainte-Pallaye). Ще в 40-х роках XX століття 7 серпня – у день, коли проходило присвячене святе свято – Сент-Палле відвідували сотні паломників. Гробниця святої Паладії була осквернена гугенотами під час релігійних воєн, але святі мощі її збереглися і перебувають у крипті церкви Сент-Палле.
Мощі святої Магненції Равеннської були знайдені у VII столітті. За переказами, це сталося так.
Над місцем поховання святий лежав камінь, на який навколишні пастухи зазвичай сідали, щоб відпочити. Чудовим чином цей камінь був теплим узимку і прохолодним протягом літа. Один із численних паломників, що прямували до Сент-Палла, заснув на цьому камені. Йому з'явилися дві діви – це були свята Магненція та її сестра Максима, – які наблизилися до нього, щоб захистити від нападу змії. Подякувавши Богові і святим Його за спасіння, паломник розповів усім про диво. Так було відкрито місце поховання святої Магненції. Її мощі були перенесені до храму в сусідньому селі Сен-П'єр де Кордуа, яке згодом почало називатися на честь святої - Сент-Маньянс (Sainte-Magnance). У 2009 році на місці знаходження мощів святої Магненції було поставлено пам'ятник – скульптурна група, що зображує святителя Германа Осерського та святу Магненцію. Гробниця, де спочивають мощі святої, знаходиться у церкві Сент-Маньянс.
Час смерті святих Поркарії та Максими точно не відомий. Свята Максима померла через кілька років після Камілли, Паладії та Магненції. Її святі мощі, що зберігали в Осері, у XVI столітті було знищено кальвіністами.
Пам'ять святих Паладії та Поркарії – 8 жовтня (н.ст.); пам'ять святих Магненції та Максими – 26 листопада.на початку п'ятого століття