Святий преподобний Даниїл Стовпник

Святий преподобний Даниїл Стовпник

Перший учень Симеона Стовпника був преп. Данило Стовпник, Сиріанін, з околиць Самосати, син батьків благочестивих. Мати його, будучи неплідна, в горі серця вийшла якось опівночі з дому свого і, здійнявши руки до неба, з багатьма сльозами помолилася Богові про вирішення її неплідства. Після повернення додому, вона уві сні побачила два світильники пресвітлі і великі, що прознаменували майбутню славу сина, який народився, за молитвами матері. До п'яти років після народження він не мав імені, бо батьки, отримавши його з Божої ласки, хотіли, щоб він і ім'я прийняв від Бога. П'ять років минуло немовляті; батьки привели його до сусіднього монастиря і просили ігумена назвати сину їхнє ім'я. Ігумен сказав, що тим ім'ям належить назвати немовля, яке відкриє Сам Бог. Дивлячись на немовля, ігумен звелів дати книгу з престолу і, розігнувши її, знайшов деякі слова пророка Даниїла, і нарік немовля Даниїлом.

За потягом серця свого Данило 12 років таємно від батьків залишив світ і прийняв чернечий сан в одній обителі своєї батьківщини. З старанністю та терпінням Данило переносив труди послуху. Ігумен, маючи потребу відбути в Антіохію заради церковних потреб, взяв із собою Данила. Дорогою вони відвідали преп. Симеона Стовпника, який, побачивши Даниїла і прозріваючи майбутні святі його подвиги, сказав йому: «Мужайся, дитино, і нехай зміцниться серце твоє, багато незручної праці підіймеш Христа заради, Який тобі буде в усьому помічник». Прийнявши від св. Симеона Стовпника благословення, Данило сприйняв нову бадьорість і міцність до духовного себе вдосконалення. Переселившись у межі Візантії, в Анаплу, за царювання Лева 1 (457-473), Даниїл спочатку прославив себе подвигами благочестя в одній печері. Після дев'ятирічного перебування у затворі преп. Даниїл бачив у видінні перед собою стовп, що висотою перевищує хмари, і на вершині стовпа преп. Симеона і з ним двох святих юнаків, і почув голос з висоти стовпа: Зійди сюди, Даниїл. – Як зійти мені на таку висоту, відповів Данило. Викл. Симеон наказав юнакам звести Даниїла. Юнаки поставили його перед Симеоном, який обійняв Даниїла і сказав: «Мужися, Даниїле, і стій прямо». Це бачення передбачало, що Даниїл наслідуватиме своїм подвигом Симеону. У той же час прийшов з Антіохії Сергій, учень преп. Симеона Стовпника, і дав ляльку його Данилові, і тим подвиг його наслідувати Симеона. Бог у видінні вказав Даниїлу і місце для стовпа, на якому він буде боротися.

Отже, преподобний створив собі стовп, на якому перебув 33 роки і зазнав усіх повітряних змін, з тим високим самовідданістю, яке може вдихнути людині одна християнська віра. Слава подвигів і чудес Данила приваблювала звідусіль людей, ближніх і далеких, Греків і Римлян і варварів, простолюдинів і царів – Лева і Зенона (477–491); всі приходили до нього, як до Ангела Божого і, віддаляючись від нього, покликали його в молитвах на допомогу. Імператор Лев стільки любив і поважав великого угодника, що прикрашав собою його царювання, що багато разів вдавався до нього, просячи його молитов, благословення та втіхи. Патріарх Геннадій сам піднявся на стовп його і висвятив пресвітера. Досягши своїх великих подвигах глибокої старості, преп. Даниїл, наказавши учням своїм смирення, послух, дивовижність, піст, чування, злидні і найбільше любов, помер 80 років від народження, в 489 році, смертю праведника. Чудотворні мощі його покладені при стовпі, на якому трудився він і при якому після влаштована була старанністю царя церква в ім'я Симеона Стовпника.