Святий великомученик Артемій Антіохійський

Святий великомученик Артемій пам’ять якого 2 листопада вшановується,був одним з видатних воєначальників за часів правління рівноапостольного царя Костянтина Великого (306 — 337),а потім — його сина і наступника, Констанція (337 — 361). Артемій, який мав багато нагород за відмінну службу і відвагу, був поставлений намісником Єгипту. На цій посаді він багато зробив для поширення і зміцнення християнства в Єгипті. Імператора Констанція на престолі змінив Юліан (361 — 363) Імператор-відступник, бажаючи повернути язичництво, вів непримиренну боротьбу з християнством, відправляючи на смерть сотні християн.
У Антіохії він наказав катувати двох єпископів, що не бажали відректися від Христової віри. В цей час в місто прийшов святий Артемій і всенародно викрив Юліана в нечесності. Розгніваний відступник піддав святого жорстоким тортурам. Після цього великомученика кинули в темницю. Під час молитви, яку святий возносив до Господа, йому явився Сам Христос в оточенні Ангелів і сказав: «Мужайся, Артемію! Я зтобою і позбавлю тебе від всякого болю, якого заподіють тобі мучителі, і вже готую тобі вінець слави.Бо як ти сповідував Мене перед людьми на землі, так і Я сповідую тебе перед Отцем Моїм Небесним. Отже, будь мужнім і радій: ти будеш зі Мною в Моєму Царстві». Почувши це від Самого Господа, великомученик зрадів і став гаряче дякувати і славословити Його.
Наступного дня Юліан зажадав, щоб великомученик Артемій визнав язичницьких богів. Зустрівши рішучу відмову, імператор удався до тортур. Подвижник переносив все без єдиного стогону. Святий передрік Юліану, що скоро той отримає справедливу відплату за зло, заподіяне християнам. Відступник розлютився і удався до ще лютіших тортур, але вони не зламали волю великомученика, і тоді святий Артемій був обезголовлений (362).
Його останки були поховані християнами.
Після кончини святого великомученика Артемія збулося його пророцтво про швидку загибель Юліана-відступника.
Юліан зі своїм військом вийшов з Антіохії для битви з персами. Біля персидського міста Ктезифона йому зустрівся старий перс. Він обіцяв зрадити співвітчизників і бути провідником війську Юліана. Старий обдурив Відступника і завів його військо в Карманитську пустелю, в непрохідні місця, де не було ні води, ні їжі. Стомлене голодом і спрагою греко-римське військо Юліана було вимушене вступити у бій зі свіжими силами персів.
Божественна відплата наздогнала тут і самого Відступника. Під час битви він був смертельно поранений невидимою рукою, незримою зброєю. Юліан важко застогнав і, помираючи, вимовив:”Ти переміг, Галілеянине!” Після загибелі імператора-відступника мощі святого великомученика Артемія були з почестями перенесені з Антіохії в Константинополь.

посилання›