Святитель Афанасій Лубенський
Святитель Афанасій III Пателарій, Патріарх Царгородський, Лубенський чудотворець
, в миру Олексій, народився в 1560 році на острові Крит, в сім’ї благочестивого грека Пателарія. Незважаючи на освіченість і популярність у суспільстві, Олексія вабило життя християнських подвижників. Після смерті батька він постригся в рясофор з ім’ям Ананія в одному з солунських монастирів, звідки пізніше пішов у монастир Есфігмен на Афоні, де ніс послух у трапезній. З Афону він здійснив подорож до Палестинської обителі і в одній з них прийняв чернечий постриг з ім’ям Афанасій. Після повернення до Солуня він був поставлений на пресвітера і поширював Христове вчення серед валахів та молдаван, для яких перевів Псалтир з грецької на їх рідну мову. Зрідка святитель ходив на Афонську Гору для молитовного усамітнення і Божого благословення на пастирські труди. Святість його життя приваблювала багатьох християн, які бажали бачити реального проповідника православної Христової віри.Своїми неабиякими здібностями і духовними дарами він привернув увагу Патріарха Константинопольського Кирила I (Лукаріса) (1621-1623), який, призвавши подвижника, призначив проповідником при патріаршій кафедрі. Незабаром святий Афанасій був возведений у сан єпископа і поставлений Митрополитом Солунської церкви.
В цей час Патріарх Кирило I (Лукаріс) був обвинувачений перед султаном і заточений на острові Тенедос, а святитель Афанасій обраний на Патріарший престол 25 березня 1634-го, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Перебуваючи на першосвятительській кафедрі, Патріарх Афанасій вів невпинну боротьбу за Православ’я проти єретиків, єзуїтів і мусульман. Пробувши на Патріаршому престолі близько 40 днів, підступами ворогів Православ’я він був зведений, а на кафедру повернуто Кирила I (Лукаріс). Святитель вирушив на Афон, де якийсь час трудився в самоті. Потім він знову був зведений на Патріаршество, але через рік був позбавлений влади, після чого повернувся в місто Солунь і не переривав зв’язку з Афоном. Зважаючи на нестерпні гоніння мусульманами православних християн, святителю Афанасію доводилося неодноразово посилати (з 1633 по 1643 рр.) прохання російському цареві Михайлові Феодоровичу (1613-1645) про дарування милостині потерпаючій Константинопольській церкві.
Коли перебування в Солуні стало для святителя неможливим, він змушений був виїхати до Молдови під захист господаря Василя Лукула і оселився там в обителі святителя Миколая поблизу Галаца. І тут він постійно звертав свій погляд до Афонської Гори, часто відвідував її і сподівався там закінчити своє життя. Проте Промисел Божий судив інакше.
У 1652 році святитель Афанасій після мученицького спочинку Патріарха Кирила I (Лукаріса) знову був зведений на Вселенську кафедру, але пробув на ній всього 15 днів, оскільки і мусульманам, і католикам не подобався цей проповідник Православної Христової віри. Під час свого останнього Патріаршого служіння він виголосив проповідь, в якій викрив папські претензії на верховенство у Вселенській Церкві і уявне апостольське спадкоємство. Переслідуваний мусульманами і єзуїтами, фізично знесилений, він передав управління Константинопольською церквою Митрополиту Лаврійському Паїсію і пішов у Молдавію, де отримав від господаря в управління монастир святителя Миколая у місті Галаці. Знаючи глибоку віру і чуйність руського народу, святитель Афанасій здійснив подорож до Росії. У квітні 1653 року він з великими почестями був зустрінутий в Москві Патріархом Никоном (1652-1658) і царем Олексієм Михайловичем. Отримавши щедру милостиню на потреби монастиря, в грудні 1653 року патріарх Афанасій від’їхав у Галац. В дорозі він захворів і зупинився в Преображенському Мгарському монастирі в місті Лубни. Це був лютий 1654 року.
Передчуваючи швидкий спочинок, святитель склав заповіт і 5 квітня відійшов до Бога. Поховання Патріарха звершили ігумен Петроній з братією обителі. За грецьким звичаєм Святитель був похований в сидячому положенні. 1 лютого 1662-го святитель Афанасій був прославлений у лику святих і було встановлено його святкування 2 травня, в день пам’яті одноіменного святителя Афанасія Великого.
Мощі святого патріарха Афанасія, прославлені численними чудесами і знаменнями, покояться в місті Харкові, у Благовіщенському кафедральному храмі.
посилання›
Коли перебування в Солуні стало для святителя неможливим, він змушений був виїхати до Молдови під захист господаря Василя Лукула і оселився там в обителі святителя Миколая поблизу Галаца. І тут він постійно звертав свій погляд до Афонської Гори, часто відвідував її і сподівався там закінчити своє життя. Проте Промисел Божий судив інакше.
У 1652 році святитель Афанасій після мученицького спочинку Патріарха Кирила I (Лукаріса) знову був зведений на Вселенську кафедру, але пробув на ній всього 15 днів, оскільки і мусульманам, і католикам не подобався цей проповідник Православної Христової віри. Під час свого останнього Патріаршого служіння він виголосив проповідь, в якій викрив папські претензії на верховенство у Вселенській Церкві і уявне апостольське спадкоємство. Переслідуваний мусульманами і єзуїтами, фізично знесилений, він передав управління Константинопольською церквою Митрополиту Лаврійському Паїсію і пішов у Молдавію, де отримав від господаря в управління монастир святителя Миколая у місті Галаці. Знаючи глибоку віру і чуйність руського народу, святитель Афанасій здійснив подорож до Росії. У квітні 1653 року він з великими почестями був зустрінутий в Москві Патріархом Никоном (1652-1658) і царем Олексієм Михайловичем. Отримавши щедру милостиню на потреби монастиря, в грудні 1653 року патріарх Афанасій від’їхав у Галац. В дорозі він захворів і зупинився в Преображенському Мгарському монастирі в місті Лубни. Це був лютий 1654 року.
Передчуваючи швидкий спочинок, святитель склав заповіт і 5 квітня відійшов до Бога. Поховання Патріарха звершили ігумен Петроній з братією обителі. За грецьким звичаєм Святитель був похований в сидячому положенні. 1 лютого 1662-го святитель Афанасій був прославлений у лику святих і було встановлено його святкування 2 травня, в день пам’яті одноіменного святителя Афанасія Великого.
Мощі святого патріарха Афанасія, прославлені численними чудесами і знаменнями, покояться в місті Харкові, у Благовіщенському кафедральному храмі.
посилання›